UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чому Україні не варто боятися популіста Фіцо

Автор: Вікторія Кравчик

Після вступу на посаду минулого четверга новопризначений прем’єр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір припинити надавати військову допомогу Україні. Він також звинуватив Європейський Союз у відсутності мирного плану для Києва та виконанні ролі торговця зброєю. «ЄС має перетворитися з постачальника зброї на миротворця», — заявив Фіцо.

Така позиція словацького прем’єра щодо України ще з часів його передвиборної кампанії викликає занепокоєння як у Києві, так і в Брюсселі. Проте, незважаючи на ці різкі заяви, Фіцо, найшвидше, не є тією страшною загрозою для європейської єдності в питанні підтримки України, якою його малюють.

Читайте також: Україна — найбільш корумпована країна у світі: Фіцо натякає, що допомога ЄС ніяк не вплине на результат війни

Дебют Фіцо на саміті ЄС

Європейський саміт у Брюсселі минулого четверга став важливим як для Європейського Союзу, так і для Словаччини: Роберт Фіцо вперше цього року відвідав подію європейського рівня у ролі прем’єр-міністра. Серед головних тем на саміті — війна в Україні та міграція. Вже на цій зустрічі в Брюсселі новий глава словацького уряду говорив про постачання зброї в Україну трохи інакше, ніж під час своєї кампанії. Він не виступив проти спільних європейських поставок через територію Словаччини чи навіть проти виконання замовлень на зброю словацькою промисловістю. Таку позицію нового уряду підтвердив і новопризначений голова словацького парламенту та очільник коаліційної партії «Глас» Петер Пеллегріні. Того ж дня він заявив, що замовлення словацьких збройових заводів повинні виконуватися й надалі, бо це підтримує національну промисловість.

Роберт Фіцо також не збирається блокувати 12-й пакет антиросійських санкцій. «Ми будемо дуже уважно стежити за тим, чи зашкодять нам ці санкції», — заявив він. Це могло б статися, якби нові обмеження охоплювали ядерну енергетику, як пропонують кілька держав-членів. «Але більшість країн усвідомлюють, що таке реальність», — каже прем’єр-міністр і наголошує, що не має наміру руйнувати європейську єдність. «Я не казав, що буду проти будь-яких санкцій, а лише проти тих, які завдадуть шкоди Європейському Союзу та Словаччині», — додав він.

Читайте також: Словаччина не надаватиме Україні зброю, але продаватиме — спікер парламенту

Після завершення засідання Європейської ради Фіцо також заявив, що Словаччина готова приєднатися до цивільної та гуманітарної допомоги ЄС для України і погодитися на збільшення членського внеску Словаччини (400 млн євро протягом чотирьох років). Він також не блокуватиме фінансової допомоги Києву в розмірі 50 млрд євро, але за двох умов: Україна повинна довести, що вона готова отримувати гроші прозорим шляхом, і частина цих коштів має бути використана для підтримки інфраструктури кордону зі Словаччиною.

Співпраця з Орбаном

Багато обговорень результатів словацьких виборів крутилося довкола ймовірності альянсу між Робертом Фіцо та угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Такий союз багатьом видається природним. Два лідери мають удосталь спільних ідеологічних рис — відкрите несхвалення політичного лібералізму, критика неурядових організацій і опір розширенню прав для ЛГБТ+ людей. Захоплення Фіцо Орбаном як «політиком, що захищає інтереси своєї країни» та оперативне привітання Орбана після перемоги Фіцо на виборах із радісним «Вгадайте, хто повернувся!» ще більше стимулювало припущення щодо їхнього потенційного союзу. Однак це взаємне захоплення може не перетворитися на міцний політичний альянс, як багато хто прогнозує.

Читайте також: Дві країни Євросоюзу проти виділення Україні 50 мільярдів євро допомоги – ЗМІ

Адже ціла низка факторів діють проти повного узгодження курсу Словаччини під керівництвом Фіцо з курсом Угорщини під керівництвом Орбана. Розмір і вплив Словаччини в ЄС відносно обмежені. Її залежність від фондів ЄС означає, що вона не може дозволити собі бути постійним «порушником спокою» в Брюсселі, на відміну від Угорщини, яка часто використовувала свою позицію, щоб відстрочити або змінити рішення Союзу. Колишній міністр закордонних справ Словаччини Растіслав Качер зазначає, що Фіцо може бути не таким проросійським чи антизахідним, як він намагався себе зобразити, а швидше, використовує популізм як тактику. «Ймовірно, він усе ще думає, що зможе знову обдурити всіх, розпалюючи вдома популістські антизахідні емоції, удаючи бунтівну сміливість проти ЄС і НАТО, а потім поводячись так, ніби нічого не сталося», — додав Качер.

EPA-EFE/OLIVIER HOSLET

Окрему увагу у цьому контексті варто приділити ставленню до Фіцо інших європейських топполітиків: усупереч прогнозам, Фіцо не видавався ізольованим на саміті у Брюсселі. Очільники національних урядів, включно з проукраїнською прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас, ліберальним главою уряду Люксембургу Ксав’є Беттелем і президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, доволі тепло зустріли нового словацького очільника. Здається, багато лідерів ЄС вважають, що співпраця з Фіцо є більш прагматичною стратегією, ніж його ізоляція. Експерт словацького аналітичного центру GLOBSEC Владімір Ваньо влучно зауважив: «Краще прийняти його, ніж піддавати остракізму, який зажене його в кут, бо в тому куті Орбан».

Новий уряд

Уже стає очевидно, що політика Фіцо найбільше зашкодить не Україні чи ЄС, а Словаччині, й передусім її громадянському суспільству. Фіцо вже виступив за обмеження прав неурядових організацій у країні, бо вірить, що останні навмисно завдавали шкоди його урядам, а також відіграли ключову роль у «державному перевороті» в Словаччині після вбивства журналіста Яна Куцяка. «Переворот», на його думку, був профінансований угорсько-американським філантропом і мільярдером Джорджем Соросом, тому тепер Фіцо хоче бачити всі неурядові організації, що працюють у Словаччині та фінансуються з-за кордону, позначеними як «іноземні агенти».

Увагу національних ЗМІ та опозиції також буде зосереджено на перших кроках нового уряду щодо судової та правоохоронної систем. Ті кроки, що пообіцяв зробити новий уряд у цій сфері, схожі на угорські та можуть стати серйозною загрозою для верховенства права в Словаччині.

Компетентність нового словацького уряду теж під питанням. Президент Зузана Чапутова відмовилася підтримати кандидатуру Рудольфа Гуляка з правопопулістської SNS на посаду міністра навколишнього середовища. Рудольф Гуляк — суперечлива фігура насамперед через свою позицію щодо зміни клімату, а точніше, через заперечення того, що зміна клімату є реальною проблемою.

Згодом SNS запропонувала нового кандидата — Томаша Тарабу, який, власне, і отримав посаду міністра. Словацький ліберальний депутат Європарламенту Міхал Вєзік описав Тарабу, як «відшліфовану версію Гуляка». Тараба розпочав депутатську кар'єру три роки тому за списком партії ĽSNS, що відома своєю крайньою правою неонацистською спрямованістю. Крім того, як і Гуляк, він активно критикує неурядові організації та екологічних активістів, що робить іще більш сумнівною його відповідність посаді міністра екології.

Роберт Каліняк зі Smer, що обійняв посаду міністра оборони, теж викликає занепокоєння. Як колишній очільник Міністерства внутрішніх справ у попередньому уряді Фіцо, він відповідальний за корупцію в поліції, яку викрили після вбивства журналіста Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової. Півтора року тому Каліняка затримали і обвинуватили разом із Фіцо у створенні злочинного угруповання (Фіцо не потрапив за ґрати, бо був захищений депутатською недоторканністю). Однак Каліняка швидко звільнили після того, як генеральний прокурор Марош Жілінка припинив провадження. Ще однією проблемною особою в новому уряді є міністр закордонних справ Юрай Бланар, якому, на жаль, бракує дипломатичного досвіду і який у минулому поширював пов’язану з російсько-українською війною дезінформацію.

Головні висновки

Попри проблематичні погляди Фіцо на війну в Україні, його фактична зовнішня політика може виявитися менш конфронтаційною, ніж очікувалося. Нещодавні заяви Роберта Фіцо на саміті ЄС свідчать про більш нюансований підхід до питання підтримки України, ніж містила його передвиборна риторика. Здається, що і ЄС наразі готовий працювати з новим главою словацького уряду, а не проти нього.

Тим не менш на внутрішньому фронті на Словаччину чекають проблеми. Виразні антиліберальні тенденції Фіцо та некомпетентність його адміністрації здатні серйозно зашкодити верховенству права, правам громадян і загальній стабільності країни.