У Володимира Путіна тепер більш тверда позиція в Росії і у світі завдяки тому, що він отримав мандат ще на шість років президентства.
Його внутрішні суперники здебільшого відступили і проведуть цей період у тіні. Його іноземні опоненти погрузли у власний проблемах: від процесу виходу Великої Британії з Євросоюзу до хаосу і протирічь, які породжує адміністрація Дональда Трампа в США.
Навіть грубі порушення на виборах навряд чи пошкодять "броню" Путіна. А звинувачення в тому, що він втручався у американські вибори і влаштував атаку на екс-шпигуна в Британії лише посилили його позиції вдома.
Про це пише Washington Post, оцінюючи, чого варто чекати впродовж наступних шести років від правління Путіна опонентам Росії, сусідам і, власне, мільйонам росіян.
Нова холодна війна?
Відносини між Росією і Заходом вже на найнижчому рівні з часів розпаду СРСР 26 років тому. Попри доброзичливі відносини з Трампом, впродовж нового президентського терміну у Путіна буде мало причин шукати домовленостей з Вашингтоном, особливо в розпал розслідування російського втручання у американські президентські вибори в 2016 році.
Лояльні до Путіна політики посилили свої позиції на нещодавніх виборах в Італії і Німеччині. Західні країни, швидше за все, зіштовхнуться зі ще більшою кількістю російських хакерських атак і потоком пропаганди, які будуть націлені на те, щоб нашкодити виборами чи якось ще дискредитувати демократію. Не виключено, що вони втрутяться у середньострокові вибори в США у листопаді.
Враховуючи те, що популярність Путіна опирається на його ворожість до Заходу, варто чекати жорсткої риторки від нього кожен раз, коли він відчує загрози вдома, а також більш зухвалих голосувань в Раді безпеки ООН, де він буде блокувати все, що вважатиме загрозою для російських інтересів.
Кілька тижнів тому він проголосив, що Росія розробила нову ядерну зброю, з якою не впораються системи протиракетної оборони. Це чітко вказує на беззастережне бажання Путіна посилювати російську силу залякування.
Сирія і екстремістська загроза
Навряд чи Росія почне виводити свої сили з Сирії найближчим часом. Адже вона вважає, що здобула там геополітичну перемогу над "незаконним" вторгненням Заходу в країну.
Путін може ввести свої війська як "миротворчі" у інші країни в регіоні, які переживають конфлікти, приміром в Лівію, де у Росії є нафтові інтереси і "нищівне західне вторгнення сім років тому посіяло беззаконня в країні, якою тепер керують екстремісти".
Сусіди Росії
Для росіян найбільшою перемогою Путіна за 18 років правління стала анексія Криму і придушення амбіцій України наблизитися до ЄС і НАТО.
Путін відчуває тиск американських і європейських санкцій, але він не демонструє небажання йти на поступки заради їх скасування. Україна, яку очолює нестабільний уряд, досі страждає від замороженого, але небезпечного конфлікту, який служить інтересам Путіна.
Російські дії проти України посилають іншим країнам на російській орбіті, що рух у західному напрямку небезпечний.
"А країни ЄС, які колись були республіками СРСР, дедалі більше дрейфують в бік Москви: від Угорщини і Польщі до Чехі і Словаччини", - вважає видання.
Чого чекати росіянам?
Новий мандат теоретично дає Путіну силу провести рішучі реформи, які Росії давно потрібні, щоб підняти рівень життя і позбутися нафтової залежності. Але російський президент переконав росіян, що рішучі зміни небезпечні, а захист країни він "зовнішніх загроз" має пріоритет над покращенням повсякденного життя.
Експерти допускають, що Путін може піти на невеликі зміни, такі як боротьба проти корупції на місцевому рівні. Але великих змін, таких як реформування пенсійної системи (непопулярна ініціатива серед виборців Путіна) чи скорочення витрат на сектор безпеки (яке не схвалюють друзі Путіна з часів КДБ), не варто чекати.
Особисте майбутнє Путіна
Найбільшим питанням для росіян у наступні шість років буде про те, що станеться потім. Конституція вимагає, щоб Путін пішов у відставку у 2024 році. Але він може ліквідувати це обмеження чи знову призначити ручного наступника, яким він буде керувати з-за лаштунків.
А члени внутрішнього кола Путіна будуть змагатися за те, щоб зайняти його місце, коли президент нарешті піде зі сцени. Видання допускає, що він може також почати просувати ініціативи з розвитку штучного інтелекту чи інших інновацій, щоб привабити молодші покоління. Їхня лояльність йому необхідна для того, щоб його спадщина пережила його самого.
Вибори президента Росії пройшли 18 березня – в четверту річницю незаконної анексії Криму. Участь у них взяли 8 кандидатів, зокрема чинний президент країни.
Ще до завершення офіційного підрахунку голосів чинний президент РФ Володимир Путін почав отримувати вітання від своїх колег з перемогою і переобранням на четвертий термін.
Нагадаємо, 1 березня Верховна Рада звернулася до Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу, НАТО, інших міжнародних організацій, парламентським асамблеям, іноземних парламентів та урядів із закликом не визнавати легітимність виборів президента РФ у разі проведення "голосування" в аннексированном Криму.
Президент України Петро Порошенко, у свою чергу, закликав держави-партнерів України не допустити участі громадян у так званих "виборах" президента РФ в Криму в якості міжнародних спостерігачів".
Європейський Союз заявив, що не визнає результатів голосування в окупованому Криму.
Детальніше про вибори без вибору в Росії читайте в статті Івана Валюшко "Все буде Путін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".