Уявіть, що на зустрічі лідерів США та Європи наприкінці першого президентського терміну Джо Байдена вони будуть говорити лише правду. Першим могло б стати зізнання, що попри всю демонстрацію єдності щодо України, США не є ані надійними, ані послідовними, коли йдеться про Європу. Друге — застереження: частково це відбувається тому, що Європа сама розділена і не бажає зменшувати історичну залежність від торгівлі з Китаєм і безпеки США. І третє — заохочення: сильніша, незалежніша Європа була б в інтересах Америки. Про це повідомляє Ліонель Лоран, колумніст Bloomberg Opinion.
Європейський Союз, здається не готовим до можливого повернення Дональда Трампа. Адміністрація Байдена і сама не дуже добре тримається на плаву. Але друге можливе президентство Трампа буде сповнене непередбачуваністю й конфронтацією в усіх сферах — від торгівлі до безпеки.
І вже зараз, за кілька місяців до виборів, торговельна напруженість зростає. Надзвичайні 100% тарифи, запроваджені адміністрацією Байдена на китайські електромобілі, а також інші тарифи на сонячні панелі та акумулятори чітко показують пріоритети американських виборців (підказка: це не Україна).
Вони також змушують ЄС реагувати саме тоді, коли розбіжності у відносинах з Пекіном накопичуються у самому блоці. Дефіцит торговельного балансу ЄС з Китаєм у розмірі близько 315,7 млрд доларів є джерелом розчарування через нерівномірний доступ до китайського ринку та пільгові субсидії.
"Щодо України, то європейці втрачають надію на те, що їм вдасться відвернути президента Китаю Сі Цзіньпіна від його тісних відносин з президентом Росії Владіміром Путіним", — пише Bloomberg.
Європейці, можуть заперечити, що вони не зацікавлені слідувати за США щодо Китаю — 100% тарифи можуть призвести до надзвичайно дорогого відокремлення для німецької економіки, чия торгівля з Китаєм минулого року склала 209 мільярдів доларів, що становить близько 25% від загального обсягу торгівлі ЄС.
Але де ж власне європейське лідерство щодо того, що робити? Десятки тисяч китайських електромобілів забивають бельгійські порти, поки чиновники обговорюють те, що є "надлишковими потужностями".
Між майбутнiм за Трампа і сьогоденням за Сі зараз вирішується питання, чи зможе ЄС виробити власний підхід до політики й торгівлі. Розділяти й володарювати в блоці, де Париж і Берлін розійшлися в думках щодо того, як реагувати, все ще занадто легко, вважає Bloomberg.
Правда полягає в тому, що це не буде ні легко, ні дешево. Подібно до того, як залежність Німеччини від російського газу коштувала ЄС понад 100 мільярдів євро за шість місяців післявоєнних пошуків альтернатив, розробка переконливої промислової та оборонної політики з одночасним інвестуванням у кліматичні зміни буде складною справою.
Нагадаємо, що ЄС бореться з впливом Китаю на країни Глобального Півдня. Китайські компанії часто втілюють проєкти, які також фінансував і ЄС.