На початку минулого місяця британський прем’єр-міністр Борис Джонсон запропонував кінцевий термін, в межах якого повинна бути укладена торговельна угода Британії та ЄС. Кінцевим терміном має стати 15 жовтня. У разі, якщо сторони не зможуть дійти згоди щодо договору про вільну торгівлю до 15 жовтня, ЄС та Британія будуть змушені змиритися з тим, що угоди не буде. Проте Джонсон та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен 3 жовтня вирішили активізувати торгові переговори, але навіть попри це, зараз мало хто очікує на те, що угода буде укладена наступного тижня, пише журнал The Economist.
Подібним чином ЄС встановив кінцевий термін до 30 вересня, коли Британія повинна скасувати положення у своєму законопроекті про внутрішній ринок, який суперечить деяким умовам угоди про Brexit. Ця дата минула, однак Європейський Союз та Британія продовжують переговори.
Що ж насправді відбувається, і чи мають хоч якесь значення ці встановлені «дедлайни»? Обидві сторони вважають позиції одна одної абсолютно непримиренними. ЄС явно «розлючений» через те, що Британія може порушити міжнародне право, змінивши деякі пункти угоди про Брекзит, однак, ні Британія, ні Європейський Союз не хочуть нести відповідальність за припинення переговорів.
Більше того, навіть попри те, що великі «прогалини» в угоді про вільну торгівлю залишаються в пунктах щодо галузі рибного господарства, державної допомоги та врегулювання торговельних суперечок, обом сторонам буде більш вигідно укласти цю угоду, аніж залишитися без неї.
Звідси і «допитлива хореографія»: Британія та ЄС продовжують переговори будь-якою ціною, щоб уникнути «почуття провини» за розірвання переговорів.
Однак, встановлені «дедлайни» зазвичай є «м’якими» і не мають категоричного характеру.
Але 31 грудня - закінчення перехідного періоду для виходу Британії з ЄС, є набагато «серйознішою датою». Внаслідок того, що час спливає, у Британії та Європейського Союзу залишається все менше шансів укласти торговельну угоду.
Навіть «механічна сторона» угоди потребує багато часу, документ передбачає сотні сторінок, і всі вони потребують перекладу та «юридичної чистки», і цей документ має бути схвалений Європейським Парламентом та національними урядами. Саме тому кінець жовтня та листопад є серйозними кінцевими термінами, адже після того, як вони минуть, ризик того, що торговельної угоди між ЄС та Британією не буде, значно зросте.
Саме тому переговори тривають. Останнім часом Велика Британія навіть здається більш оптимістично налаштованою, ніж ЄС.
Проте односторонні зміни до угоди про вихід з ЄС, запропоновані Джонсоном, підірвали довіру Європейського Союзу до Британії.
Закон про внутрішній ринок, запропонований Джонсоном є передбачуваним наміром британського прем’єра створити «безпечний резерв, перестрахувати країну» на випадок, якщо торговельної угоди з ЄС все-таки не буде.
Суперечливі пункти законопроекту ще можуть бути вилучені, а це, своєю чергою, дає можливість Джонсону запропонувати ЄС поступки в останню хвилину, як він це зробив восени минулого року для укладання договору про Брекзит.
Але «команда» Джонсона наполягає на тому, що поступки повинні бути з боку ЄС, а не Британії. І на цьому тижні Джонсон вже натякнув, що Британія зможе обійтися без торговельної угоди з ЄС. В британському уряді, без сумніву, є люди, які спокійно ставляться до того, що Британії не вдасться укласти договір про вільну торгівлю з Європейським Союзом.
Тим не менше, шкода, якої може зазнати Британія через втрату торговельної угоди з ЄС є очевидною.
Лондонська школа економіки прогнозує, що Велика Британія ризикує отримати скорочення ВВП на 8% протягом десяти років, якщо країна не укладе торговельної угоди з ЄС.
З угодою, чи без угоди, торговельна політика Британії зазнає змін. Інші зміни, такі як закінчення терміну дії паспортів домашніх тварин та європейських карт медичного страхування, також відбудуться незалежно від торговельної угоди.
Однак «сага між ЄС та Британією» врешті-решт колись дійде до свого логічного завершення. І навіть попри те, що зараз переговори тривають на тлі «оптимістичних брифінгів», найбільш ймовірним варіантом перебігу подій видається те, що торговельної угоди не буде досягнуто, хоча, це важко спрогнозувати зі стовідсотковою точністю, резюмує журнал.