Попри весь суверенітет, який отримала Британія після Brexit, країна ризикує потрапити в пастку постійних переговорів з ЄС. До того ж, імовірно, Британії доведеться відновлювати довіру Європи. Однак, зараз існує потужна політична логіка, яка штовхає обидві сторони на те, щоб відносна невдача однієї сторони стала мірою власного успіху іншої, пише британська газета The Guardian.
На тлі вакцинації населення проти COVID-19 британський прем’єр-міністр Борис Джонсон хвалився, що Велика Британія зробила більше, ніж вся Європа разом. Британський міністр освіти Гевін Вільямсон також зазначав, що Британія набагато краща країна, ніж решта держав Європи. І це вже свідчить про початок потенційного суперництва між Британією та ЄС.
Попри те, що Британія вийшла зі складу ЄС, навряд чи можна сказати, що переговори між сторонами вже закінчилися. На роки вперед Велика Британія буде знаходитись у стані постійних переговорів з ЄС. Уряд Джонсона заявив, що вибір зводився до того, "Австралія чи Канада", але насправді Британія, швидше за все, буде більше схожа на Швейцарію, яка переживає нескінченні раунди переговорів з блоком.
Уряд Джонсона домовився про торговельну угоду, яка, ймовірно, принесла більше вигоди для Європейського Союзу, ніж для Британії. Німецькі машини можуть продовжувати надходити до Великої Британії разом з іншими промисловими товарами, в яких ЄС має сальдо в торгівлі. Що стосується 80% британської економіки, яку становить сфера послуг, багато питань залишаються неузгодженими. Сюди входять фінансові послуги, які складають близько 10% британського експорту.
Звіт, який написав експерт з питань торгівлі Девід Хеніг стверджує, що угода Джонсона є лише "каркасом для майбутньої співпраці". Далі він визначає довгий перелік сфер, в яких досягнення подальших домовленостей було б у довгостроковому економічному інтересі Великої Британії. Багато з домовленостей, такі як виявлення "еквівалентності" фінансових послуг Британії, є одностороннім подарунком ЄС, а деякі можуть бути вилучені за бажанням. Асиметрія влади між двома сторонами зараз гостріша як ніколи.
Якщо "суверенітет" означає офіційне юридичне повноваження держави приймати свої закони, які розглядаються власними судами, то Велика Британія дійсно отримала трохи більше незалежності та самостійності. Але якщо «суверенітет» означає ефективну владу держави над власною долею та просуванням своїх національних інтересів, то Велика Британія втратила суверенітет.
Проблема полягає в тому, що цей невизначений потік постійних переговорів буде нескінченним приводом для розбіжностей, конкуренції та конфліктів між Британією та ЄС. Отже, політичні лідери по обидва боки Ла-Маншу повинні вирішити, як не потрапити у цю пастку нескінченних переговорів.
Звісно, це не означає уникнення конкуренції. Конкуренція сприятлива для бізнесу. Дійсно, історики стверджують, що рівень конкуренції між різними «гравцями» історично робив Європу багатою та потужною, на відміну від більш монолітних держав, таких як Китай. Фокус полягає у пошуку правильного балансу конкуренції та співпраці.
До того ж, між самими країнами-членами ЄС ще існує багато суперництва. Але це суперництво більше схоже на змагання в союзі задля загальної користі. Попри конкуренцію, країни ЄС розуміють, що за потреби вони будуть грати проти Росії чи Китаю за спільну європейську команду.
Однак, існує і промінь надії. Адже коли йдеться про Росію, Китай, Іран чи кліматичну кризу, Велика Британія та більшість країн континентальної Європи стоять на одному боці. Brexit цього не змінює. Отже, існує ширша стратегічна логіка співпраці, яка суперечить політичній логіці суперництва.
Але такого раціонального розуміння може бути недостатньо, щоб забезпечити «здорові» відносини між сторонами після Brexit. Для цього потрібні довіра, добра воля, відкрите спілкування та взаємодія. Щоб відносини ЄС та Британії остаточно налагодилися, потрібно встановити нові канали зв'язку, щоб замінити густу павутину щоденної взаємодії, яку вони втратили після Brexit, резюмує видання.
У грудні ЄС і Британія погодили умови торговельної угоди. До 28 лютого воно застосовуватиметься в тимчасовому режимі. До кінця перехідного режиму угоду має схвалити Європарламент.
ZN.UA розібралося з умовами угоди і з тим, що буде з безвізовим режимом і умовами роботи в ЄС і Британії після Brexit.
Як відіб'ється Brexit на житті громадян Сполученого Королівства, читайте в матеріалі Олексія Коваля "Британці готуються до гіршого".