Бажання Великобританії вийти з ЄС, яке було висловлене виборцями на референдумі минулого місяця, занурило Європу в глибоку кризу. Континент чекають інституційні і політичні потрясіння триватимуть роками, поки нарешті не буде розроблена заплутана система нових відносин з Британією.
Можливість як Лондона, так і союзу підтримувати свій міжнародний вплив і відігравати роль важливої сили на світовій арені тепер під питанням. А нинішній порядок на континенті опинився під загрозою. Ситуація дуже складна. І російський президент Володимир Путін – саме той, хто це дуже добре розуміє.
Про це на сторінках New York Times пише директор програми російських досліджень в Henry Jackson Society Ендрю Фоксолл, який нагадує, що Путін 16 років свого правління присвятив дестабілізації Заходу.
Він вів зовнішню політику, націлену на те, щоб залякати сусідні країни, підірвати євроатлантичну єдність і змінити міжнародний порядок, який встановився після Холодної війни. До цього часу всі спроби Путіна поділити ЄС провалювалися. Він лишався єдиним попри всі російські ембарго, фінансові диверсії, енергетичні відключення і військові вторгнення. Але тепер, на думку експерта, ця єдність зникне.
"Коли 17,4 мільйонів британців проголосували за вихід з Євросоюзу 23 червня, вони зробили за один день те, чого Путін не зміг добитися за півтора десятиліття", - йдеться в статті.
Через Brexit Євросоюз втрачає одного з найбільших прихильників санкцій проти Росії, які були запроваджені через розв'язанні війни проти України. Це змінить баланс сил на користь країн, таких як Кіпр і Словенія, які хотіли б скасувати економічний тиск. Москва за останні роки активно розвивала відносини з європейськими країнами, які симпатизували їй: з Грецією, Австрією і Угорщиною. І вона продовжує цей курс.
Попри те, що санкції були продовжені ще на півроку, в Брюсселі з'явилася втома від конфлікту. Словацькі ЗМІ повідомляли, що прем'єр-міністр країни Роберт Фіцо теж хотів би скасувати санкції.
"Чим раніше це станеться, тим краще", - сказав він.
А минулого місяця міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр сказав, що санкції – це "не самоціль" і їх дія повинна закінчитися. Але ЄС скасує економічний тиск, тим самим він визнає право Росії силою відбирати будь-які території, які їй заманеться. Московський авторитаризм переможе брюссельську ліберальну демократію.
Також існує страх, що Brexit спричинить "ефект доміно" в Європі. Президент Польщі Анджей Дуда закликав зробити все, щоб інші країни не покидали ЄС. А Путін, у свою чергу, докладає зусиль, щоб досягти протилежного, фінансуючи євро скептичні партії по всьому континенту. Французькі "праві" радикали з "Національного фронту" отримали від Москви 11,7 мільйонів доларів на свою політичну діяльність. Кремль зміцнив зв'язки з націоналістичними партіями "Йоббік" в Угорщині, "Народною партією" в Словаччині і "Атакою" в Болгарії.
США настільки занепокоєні російським фінансуванням європейських політиків, що голова національної розвідки Джеймс Клаппер почав досліджувати цю проблему.
Brexit також ставить під питання майбутнє самої Великобританії. В Шотландії і Північній Ірландії головні партії збираються вимагати проведення нових референдумів про вихід з Об'єднаного Королівства.
На думку автора, Путін влаштував ЄС випробування, коли в 2014 році почав війну проти України. І система безпеки на континенті тепер теж під загрозою, адже якщо Москва помітить слабкість, вона обов'язково наважиться на подальшу агресію.
Тим часом, у Великобританії не чекають запуску процедури виходу країни з ЄС цього року. Це ж пообіцяла Тереза Мей, яка вчора стала прем'єр-міністром країни. За її словами, спочатку потрібно обговорити умови нових відносин між Лондоном і Брюсселем. Однак екс-прем'єр-міністр Гордон Браун вважає, що ЄС може не піти на зустріч мріям Лондона про норвезький сценарій. Адже це може здатися привабливим іншим країнам, які теж захочуть вийти з союзу.
Нагадаємо, прихильники так званого Brexit перемогли у Великобританії за результатами референдуму про збереження членства країни в Євросоюзі. Так, за вихід їхньої ЄС проголосували51,9%(17 410 742 громадян), тоді як за збереження членства – 48,1%. (16 141 241 громадян).
Більше про Brexit, його причини і можливі наслідки для України читайте на DT.UA у спецпроекті"Brexit. Піти не попрощавшись".