Вже давно ведуться дискусії про початок нового протистояння між Китаєм та США. Результат "холодної війни 2.0", як і "холодної війни" 1.0 та багатьох інших, більш «теплих воєн», визначатиметься якістю та кількістю союзів, які зможе створити кожна сторона. США «пережили» Радянський Союз частково тому, що на боці Америки було багато стабільних, економічно розвинених демократій. Цього разу визначити результат боротьби між Китаєм та США значно важче. Деякі старі союзники Америки не готові піти на конфлікт із суперником, який має більший економічний та культурний вплив, ніж коли-небудь мав Радянський Союз, пише Bloomberg.
Навіть попри те, що новий американський президент Джо Байден почав налагоджувати втрачені зв’язки з демократичними союзниками, напруженість у НАТО не розвіялася. Блок все ще повинен вирішити безліч проблем. Країни-союзники не можуть домовитись, чи вважати Китай ворогом або ж економічним партнером.
Можна сподіватися, що нова холодна війна не відродить постійну загрозу ядерного знищення. Хоча ядерна загроза ніколи повністю не зникала. Адміністрація колишнього президента США Дональда Трампа планувала витратити 500 мільярдів доларів на оновлення всіх старих 400 МБР. Але редакційна колегія Bloomberg припускає, що розумніше використовувати кошти для модернізації більш сучасних американських ядерних платформ, одночасно працюючи з Росією щодо зменшення ядерного потенціалу.
Ще більше ускладнює ситуацію те, що в Америці вже відбувається внутрішня холодна громадянська війна. Адже велика кількість американців і досі вважають, що Байден вкрав президентство у Дональда Трампа.
Багато представників Республіканської партії протягом якогось часу також потурали теорії вкрадених виборів, але тепер розуміють, що вони повинні «порвати з Трампом» або зіштовхнутися із серйозним розколом власної партії. Редакція Bloomberg вважає, що демократи можуть допомогти своїм суперникам повернутися до реальності, ідучи на компроміси, коли це можливо для блага країни.
Республіканці могли б підтримати намагання демократів притягнути Трампа до відповідальності, але замість цього вони лише сподіваються, що система кримінального судочинства зробить за них цю роботу. Нещодавно з’явилася постанова Верховного суду про те, що екс-президент повинен поділитися своїми податковими деклараціями з прокурором Манхеттена. Це рішення означає, що Трамп зіштовхнувся із фінансовим ризиком, якого він боявся.
Звичайно, навіть коли Трамп повністю зникне з політичної арени, його прихильники залишаться в уряді надовго. Але Байден може використати це на свою користь, беручи до уваги конструктивні економічні ідеї Трампа. Новий президент матиме більшу підтримку у власній партії, ніж Трамп, і, можливо, навіть переконає деяких республіканців приєднатися до нього. Але, щоб досягти успіху, Байдену та демократам потрібно буде докласти значних зусиль. Долю США в протистоянні з Китаєм буде визначати і подальша ситуація у внутрішній американській політиці, резюмує видання.
В ковідному світі мильні бульбашки хай-теку неконтрольовано зростають, як і ціна біткоїна, але посилюється і відчуття тривоги, що рано чи пізно ці бульбашки вибухнуть під власним тиском, і нічим не забезпечена ліквідність знищить і ринок, і долар разом із ним. Причиною цього може стати не тільки повернення світової економіки до «нормального» функціонування. Справа у тому, що в хай-теку у США з’явився конкурент, і він досить специфічно ставиться до правил Волл-стріт. Цей конкурент — Китай. Уже немає жодного сумніву, що найближчими роками розгорнеться жорстке протистояння, і передусім — на рівні державних політик, за технологічне лідерство. Про «битву гігантів» на ще одному терені читайте в статті Сергія Корсунського «Холодна технологічна війна».