Наприкінці 2022 року російська "Объединенная авиастроительная корпорация" оголосила про завершення виготовлення модернізованих бомбардувальників Ту-160М. У подальшому мають відбутися випробування і передбачені в таких випадках польоти після викатки, але цього не відбулось.
В українському Defense Express пояснюють:
“Специфіка ситуації в тому, що перший із цих двох Ту-160М - стройовий бомбардувальник зі складу "ВКС РФ", а от другий - виготовлений із комплектуючих, що залишились ще з часів СРСР. За 2022 рік рашистська ОАК прозвітувала про передачу вже двох Ту-160, виготовлених із радянських "заготовок" (перший здійнявся у повітря ще у січні 2022 року). На позначення такого специфічного процесу росіяни вже вигадали слово в рамках свого "новоязу" - "воспроизводство"”.
Кремль сподівається збільшити флот своєї стратегічної авіації. Але так як проект по розробці перспективного бомбардувальника під індексом "ПАК ДА" по суті провалився, Міноборони РФ вирішило обрати Ту-160М як "простіший" для реалізації варіант. Тим більш, що в проміжку до 1994 року російські ВПС отримали із Казанского авіазаводу шість бомбардувальників цього типу, у 2000-х роках - ще два. І так Кремлю може здаватись, що сучасна Росія цілком здатна і далі виготовляти такі літаки.
Але нюанс в тому, що зараз росіянам потрібно буквально "з нуля" відновити весь ланцюжок по виробництву Ту-160.На цьому тлі в РФ й виник варіант використати як "проміжний варіант" добудову бомбардувальників із тих "заготовок", що з часів СРСР досі стоять на заводських стапелях. На яку орієнтовну кількість "бортів" у росіян є "заготовки" - у відкритих джерелах даних нема.
В грудні 2022 року у відкритих джерелах з’явилась вказівка, яка дозволяє стверджувати - росіяни могли почати також добудову шести бомбардувальників Ту-22М3, роботи по яким були призупинені в 1993 році, бо грошей тоді не було. Міноборони РФ та Казанській авіазавод почали перемовини про добудову цих літаків ще в 2021 році. Одразу домовитись заважали два питання - як оцінювати вартість літаків, і де взяти двигуни до них.
Сама історія про виробництво бомбардувальників із комплектуючих як мінімум 30-річної давнини може виглядати гротексно. Але самі росіяни можуть вважати це відносно швидким та надійним способом поповнити парк своєї стратегічної авіації, де середній вік "бортів" обчислюється в діапазоні 30-40 років. Особливо за ситуації, де кількість фактично боєготових літаків може обчислюватись на рівні 60% (відповідно до оцінки ГУР МОУ) від заявленого "на папері" показника.