Ще до того, як санкції відрізали оборонну промисловість Росії від доступу до критично важливих компонентів і технологій, російські урядові перевірки виявили, що роки спроб скорочення залежності від імпорту фактично провалилися.
Досі невідомі оцінки свідчать, що програма з конкретно окресленими цілями була запущена в 2019 році. Вона повинна була скоротити залежність російського арсеналу від західних компонентів до 2025 року. Це стосувалося всього: від радарів і субмарин до систем протиракетної оборони. Але внутрішня перевірка плану за 10 місяців до того, як Владімір Путін наказав почати вторгнення в Україну, виявила, що він провалюється за всіма показниками, - пише Bloomberg.
Розмови з європейськими чиновниками включно з тими, кому відомі деталі аудиту, підтвердили, що російським компаніям і Міністерству торгівлі дуже важко відмовитись від деталей, які виробляють в країнах НАТО і Україні. Одна з російських оцінок відверто попередила, що державна програма оборонних закупок може розвалитися під тиском більш жорстких санкцій, - розповів Bloomberg неназваний європейський чиновник на умовах анонімності. Інформація про російські проблеми з пошуками джерел компонентів була поширена серед низки західних урядів. Вона підживлювала дискусії про торговельні покарання, запроваджені з кінця лютого.
Нестача сучасної зброї змусила Росію покладатися на зразки часів СРСР, багато з яких менш точні і надійні, - сказали чиновники США і Європи. Вони додали, що Кремль навряд чи зможе підтримувати масивні атаки проти української інфраструктури на зразок тих, які відбувалися останнім часом. Хоча Путін погрожував продовженням ескалації.
Росія вже важко забезпечити свої війська на місцях, які втратили багато танків і літаків, а також виснажують свої запаси ракет. В Росії високопоставлені чиновники неодноразово говорили, що здатні поповнювати запаси своїх сил в Україні. А Путін у п’ятницю заявив, що не шкодує про вторгнення.
«Втрати Росії у вимірі людей і техніки приголомшують. Ми знаємо, і російські команди на місцях знають, що їхнє забезпечення і боєприпаси закінчуються», - сказав директор сигнальної розвідки Великої Британії сер Джеремі Флемінг.
Програма імпортозаміщення в Росії була запущена в 2014 році після першого вторгнення в Україну. А з 2019 року вона була пришвидшена шляхом встановлення чітких цілей. В квітні 2021 року Генеральна прокуратура РФ провела аудит і склала документ на 20 сторінок. Йшлося про понад 117 тисяч компонентів, які використовуються у 278 видах військової техніки. І російська Генпрокуратура виявила, що невдачі дуже поширені. В 2020 році Росія сподівалася замінити більше 18 тисяч компонентів, необхідних для 43 видів зброї. Але змогла знайти замінники лише для 3148 деталей для п’яти типів техніки.
Чиновники в Кремлі неодноразово говорили, що імпортозаміщення у всіх сферах економіки не досягає встановлених цілей. Путін в 2019 році сказав, що «в низці випадків, як свідчить практика, допущені очевидні помилки у плануванні і організації роботи імпортозаміщення». Попри це, чиновники в Росії стверджують, що обмежене скорочення залежності від західних компонентів дозволило промисловості вистояти під впливом санкцій, які були запроваджені після початку війни проти України.
«У деяких секторах імпортозаміщення на 100% не настільки важливе чи необхідне. Але тут це нам потрібно», - сказав Путін минулого місяця виконавчим директорам компаній оборонної промисловості РФ, закликавши їх виконати поставлені завдання «якомога швидше».
Програма імпортозаміщення на період з 2019 до 2025 року вимагала замінити іноземні технології, електроніку чи критично важливі товари на російську продукцію або деталі, створені з нуля. Крім того, передбачалося налагодження нових ланцюгів забезпечення і накопичення стратегічних запасів критично важливих деталей. Такі ж зусилля потрібні були для заміни 640 компонентів, які походять з України. Перевірка виявила деякий обмежений успіх. Вона встановила, що випадку невеликої кількості радіо- і лазерної техніки всі ці цілі були досягнуті. Водночас аудит показав, що на покриття контрактів в рамках імпортозаміщення для виробництва легких багатоцільових гелікоптерів Ка-226 було виділено більше 230 мільйонів рублів. Хоча ці гелікоптери навіть не були частиною державних оборонних закупівель. Зусилля створити аналоги електроніки з нуля не зрушили навіть з місця. В 2020 році в Росії з’явився план щодо розробки 4148 російських аналогів, але жоден з них так і не був створений.
Неназваний європейський чиновник сказав Bloomberg, що очікує подальшої деградації російської техніки і Збройних сил РФ загалом. Деяке російське передове озброєння залежить від іноземних деталей. Це стосується крилатих ракет, бомбардувальників Ту-22, субмарин, систем ППО A-235 «Нудоль», радарів протиповітряної оборони. Минулорічні оцінки також виявили, що контракти з російськими компаніями на мільярди рублів прострочені. Відповідні міністерства не змогли взяти під контроль процес. А запаси іноземних компонентів включно з хімічними матеріалами і електронікою таємно використовували у численних проектах з розробки.
В 2018 році Путін призначив спеціальних прокурорів, щоб вони стежили за прогресом. Тогочасний Генеральний прокурор Юрій Чайка сказав у липні 2019-го, що «імпортозаміщення в оборонній промисловості залишається проблемою». Його наступник Ігор Краснов через рік сказав, що проблема нікуди не зникла. Російські перевірки також викривають те, наскільки масштабний внесок зробили компанії з Європи у розвиток запасів зброї Москви після 2014 року, коли Путін анексував Крим. ЄС розширив торговельні обмеження проти Росії.
Аудит в 2021 році виявив проблеми з заміною імпортних деталей у численних російських видах зброї. Зокрема, в системах ППО 14Ц033 «Нудоль» потрібно було змінити 1548 компонентів. Але лише виконати це завдання вдалося лише на 0,3%. План передбачав заміну 30 компонентів російськими аналогами, але робота ще навіть не почалася. У випадку радіолокаційних систем «Небо-СВУ» 1Л119 і РЛС «Небо» 55Ж6УМ процес заміни іноземних деталей російськими станом на 2021 рік теж не почалася. При цьому завдання з забезпечення запчастинами цих систем вдалося виконати на 20% і 0,7% відповідно.
У російській системи радіоелектронної боротьби ГТ-01 «Мурманськ-БН» було виявлено щонайменше 111 деталей, які походять з країн ЄС і НАТО. Щоб їх замінити, Росії потрібно було почати процес розробки власних аналогів. Але процес не почався. Також цілі імпортозаміщення не були досягнуті у випадку атомних субмарин класу «Ясен» і 971М «Акула», бомбардувальників Ту-22М3 і винищувачів Су-34, а також низки керованих ракет і ракет до зенітно-ракетного комплексу «Редут». Росія не змогла замінити іноземні компоненти в літаках ІЛ-96. На одному з таких Путін літає за кордон. Також імпотозаміщення було провалене у випадку фригатів «Проект 22350», систем ППО «Бук» М3, ударних гелікоптерів Ка-52К і безпілотників «Форпост».
Аудит також виявив, що майже 100 контрактів, які були підписані після анексії Криму з російськими дослідними інститутами про розробку власних компонентів, не були виконані в обумовлені терміни. Щодо деталей з України, то станом на 2020 рік Росія знайшла 212 замінників для чотирьох видів обладнання, хоча повинна була знайти 260 альтернативних деталей для 12 видів. Того ж року Москва змогла налагодити поставки критично важливих запчастин лише для третини з запланованих 7244 проектів.
«Залежність від західних компонентів не зупинить російську воєнну машину, але значно сповільних темпи, з якими Росія може відновлювати свою військову силу», - пояснив експерт «Королівського інституту об’єднаних служб» (RUSI) Сідхартх Каушал.