Історія вчить, що війни зазвичай мають непередбачувані наслідки і різні побічні ефекти далеко від поля битви. Наприклад, Громадянська війна в США виявилася доленосною для Центральної Азії. Росія посилила контроль над регіоном, щоб постачати з нього бавовну, яка припинила надходити з рабовласницьких американських штатів.
Центральна Азія знову переживає побічні ефекти війни, але цього разу тієї, яку Владімір Путін розв’язав проти України, пише Bloomberg. Погіршення економічних перспектив Росії може залишити мільйони вихідців з Центральної Азії без роботи, тим самим підриваючи потужні грошові потоки в їхні рідні країни. Але проблеми цих людей можуть ще більше нашкодити самій РФ.
Казахстан і Туркменістан отримують великі доходи від продажу енергоносіїв. Але їхні сусіди - Узбекистан, Таджикистан і Киргизстан - не можуть забезпечити достатню кількість робочих місць своїм громадянам. Тож вони шукають можливості заробити за кордоном. Минулого року в РФ було 8 мільйонів трудових мігрантів з цих трьох країн. В 2021 році на грошові перекази від заробітчан припадало 34% ВВП Таджикистану, а у випадку Киргизстану цей показник становив 33%, про що свідчать дані Світового банку. В Узбекистані у 2020 році на гроші заробітчан припадало трохи менше 12% від ВВП. Санкції, які проти Росії запровадили США, ЄС і інші країни по всьому світу, підірвуть ці критично важливі для Центральної Азії платежі. А доки Путін веде свою невиправдану війну, підрив торгівлі ще більше нашкодить країнам регіону.
Bloomberg допускає, що війна проти України може взагалі назавжди розірвати зв'язки Росії з Центральною Азією. Багато доказів вже вказують на те, що ланцюги постачання в регіоні вже починають переорієнтовуватися на Китай і Туреччину. Фінансові зв’язки з Москвою теж слабнуть. Казахстанська гілка «Сбербанка» повідомила цього місяця, що її боргове портфоліо скоротилося на 1,7 мільярда доларів у квітні. І це після того, як «Сбербанк», а також «Альфа-банк» і «ВТБ» втратили 4,5 мільярда доларів депозитів у лютому і березні.
Наслідки війни для економічних відносин Росії з Центральною Азією може потенційно пришвидшити повний перехід регіону на орбіту Китаю. Хоча ця тенденція стала дуже помітною ще в грудні. В той час, як Москва погрузла у війні на виснаження проти запеклих захисників України, Китай святкує три десятиліття відносин з незалежними країнами Центральної Азії. Китайський міністр закордонних справ Ван Ї цього тижня побував у Казахстані, де зустрічався з колегами з чотирьох інших країн регіону. Приїзд китайського дипломата заклав основу для візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна, який відбудеться восени. Це буде велика дипломатична й геополітична заява, зважаючи на те6 що китайський лідер, уникав зустрічей G20 з початку пандемії COVID-19.
Розворот до Китаю може певною мірою компенсувати втрачені робочі місця в Росії. Однак, приплив робітників назад в Центральну Азію може спровокувати соціально-економічні потрясіння в рідних країнах.
«Здатність відправляти молодих безробітних чоловіків на роботу в Росію давала країнам в регіоні можливість скоротити напругу. Зрештою, навряд чи можна чекати чогось хорошого, коли велика частина населення - це молодь без роботи», - сказала редактор видання Diplomat Кетрін Патц.
Перш ніж атакувати сусідню Україну, Росія показала світу свою уважність до Центральної Азії. Зокрема, вона втрутилася в ситуацію в Казахстані, коли там спалахнули протести минулого січня. Але тепер розбита армія Путіна загрузла в Україні. Якраз в той час, коли китайські інтереси в сфері безпеки в регіоні лише зростають. Міністр оборони Вей Фенхе під час візиту в Казахстан у квітні подав сигнал про потенційну готовність Пекіна простягнути руку допомоги, зауваживши, що Китай твердо виступає проти будь-яких «кольорових революцій», нав’язаних зовні.
Підсумок такий: війна проти України сильно підриває економічні й фінансові відносини Росії з Центральною Азією. І виник вакуум, який Китай готовий заповнити.