Під усією пихою і брязканням шаблями, що лунають щоразу, коли зустрічаються китайський лідер Сі Цзіньпін і російський диктатор Владімір Путін, завжди є підтекст, який більше нагадує сюжетну лінію шкільної кінокомедії, пише колумніст Девід Фіклінг, який працював у Bloomberg, Wall Street Journal та Financial Times.
«Це досить гарна аналогія для стану гри в багатомільярдних геополітичних суперечках навколо російського газового експорту. Два роки тому Москва була настільки впевнена в тому, що світ відчуває голод на її метан, що кинула свого найбільшого покупця, Європейський Союз, щоб продовжити вторгнення в Україну. Путін вважав, що може дозволити собі таку нерозважливість, оскільки новий покупець чекав на нього в кулуарах: Китай. Однак Сі, схоже, має інші ідеї. Кожного разу після зустрічі двох лідерів з Москви надходили гарячкові повідомлення, які обіцяли швидку угоду щодо запропонованого російсько-китайського газопроводу, який отримав назву «Сила Сибіру 2». Щоразу Путін повертався додому ні з чим», – зазначає Фіклінг.
Колумніст зазначає, що така поведінка Пекіна не має дивувати. Справа у тім, що попит Китаю на газ все ще зростає, але він вже підписав контракти на більш ніж достатній обсяг поставок, щоб задовольнити свої потреби впродовж наступного десятиліття. До того моменту акумулятори і «зелений водень» можуть виявитися більш привабливими варіантами.
«Пекін, природно, насторожено ставиться до енергетичного шантажу, який продемонстрував Путін, намагаючись використати трубу «Північний потік» для тиску на Європу щодо України. Китайський уряд також перебуває під вогнем критики з боку Вашингтона за тісні зв'язки з Москвою, тоді як Путін, схоже, пропонує все більш відчайдушні поступки, щоб домогтися підписання угоди. Вигоди для Сі від жорсткої гри очевидні», – пояснює колумніст.
Після останньої поїздки Путіна стало зрозуміло, що немає жодних ознак підписання угоди щодо «Сили Сибіру 2». Навіть сам план будівництва газопроводу не обговорюється, про що свідчить пропозиція Москви прокласти поруч із новим газопроводом нафтопровід.
«Новий нафтопровід не забезпечить додатковий попит – за даними державної Китайської національної нафтової корпорації, китайське споживання зараз ледь зростає, оскільки електромобілі з'їдають частку ринку бензину і дизельного палива», – зазначає Фіклінг.
«Немає нічого більш надійного, ніж поставки з Росії», – наводить колумніст слова Путіна та додає, що «у світі, який стрімко відмовляється від викопного палива, надійність – це все частіше єдине, що може запропонувати Москва. Поведінка Путіна в останні роки змарнувала навіть цю перевагу».
Путін з’їздив до Китаю, щоб учетверте від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну особисто переговорити із Сі Цзіньпіном. Навіщо? Яких домовленостей було досягнуто під час переговорів? Як вони вплинуть на перебіг російсько-української війни? Чи допомагатиме Китай Росії і в яких масштабах? Над цими запитаннями розмірковує завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак у статті «Маскарад Путіна. Що він привозив до Китаю і яких угод хоче «по Украине» на ZN.UA.