Щоб зрозуміти небезпеку цього моменту, спробуйте уявити собі дві картинки одночасно. З одного боку, у самій Росії Євгєній Прігожин, який очолює найманців «Вагнера», намагається здійснити путч проти Кремля. Він каже, що путч не спрямований безпосередньо проти його колишнього покровителя Владіміра Путіна, але той все одно оголосив його зрадником і пообіцяв суворе покарання.
З іншого боку, в Україні президент Володимир Зеленський щойно попередив, що росіяни, схоже, виношують ще один акт масового тероризму і цього разу він пов'язаний з радіаційною катастрофою. Минулого тижня голова української розвідки Кирило Буданов повідомив, що росіяни замінували систему охолодження Запорізької АЕС, яку захопили одразу після нападу на Україну минулого року і відтоді утримують. Про це у статті для Bloomberg пише колишній головний редактор Handelsblatt Global Андреас Клутх, зауважуючи, що навряд чи росіяни чіпляли б вибухівку до чогось, що не збираються підірвати.
З літа минулого року МАГАТЕ і весь світ занепокоєні можливістю виникнення ще однієї радіаційної катастрофи в дусі Чорнобиля. Така катастрофа може статися випадково, тому що російські військові стріляють звідти, а українці стріляють у відповідь. Або ж вона може статися навмисно, якщо, скажімо, росіяни будуть змушені відступити і вирішать зробити втрачену територію недоступною для України, забруднивши її.
І це дещо нагадує. Минулої осені росіяни також замінували Каховську греблю, розташовану нижче за течією від атомної станції на Дніпрі. Тоді Зеленський попередив, що загарбники, схоже, готуються знести дамбу, щоб посіяти хаос у прилеглих регіонах. Цього місяця дамба справді вибухнула. Експерти сходяться на думці, що вибухи прогриміли всередині споруди, куди мали доступ лише ті, хто її контролював – росіяни.
«Дедалі більші масштаби російських звірств свідчать про те, що Путін відчуває, що він або програє у війні, або не може у ній перемогти. Заколот Прігожина примножить паніку Путіна. Він може знову піти на ескалацію, можливо, у відчайдушній спробі змінити наратив перед відступом. Існує термін для позначення такої форми війни: тактика випаленої землі», – пише автор.
Метафора, щоправда, має свої межі. Сьогодні воюючим сторонам не обов'язково спалювати всю країну, щоб вона не дісталася ворогам, хоча росіяни, безумовно, вже зробили це зі значною частиною України своїми невибірковими бомбардуваннями. Путінські війська можуть також затопити, заморити голодом, опромінити або іншим чином заразити територію і населення.
У тактиці випаленої землі немає нічого нового. Одними з перших її почали застосовувати два з половиною тисячоліття тому скіфи. На території України, де зараз пролягає лінія фронту, вони спалювали запаси продовольства і отруювали криниці, відступаючи під тиском військ перського царя Дарія Великого. Відтоді навряд чи була велика війна без такої тактики.
Деякі історичні постаті справді запам'яталися насамперед тим, що випалювали землю. У 15 столітті Влад III Цепеш, який надихнув легенду про Дракулу, відступав під час війни з османами у 15 столітті на території сучасної Румунії. Він залишив по собі «ліс посаджених на палю», тобто десятки тисяч чоловіків, жінок і дітей, настромлених на кілки. Під час Громадянської війни в США генерал Союзу Вільям Текумсе Шерман своїм «Маршем до моря» повністю винищив все на широкій смузі від Атланти до Савани.
Принаймні, коли випалюванням займається сторона в обороні, така практика може здаватися виправданою з військової точки зору. У 1812 році росіяни змогли вигнати наполеонівську армію завдяки тому, що відступили, знищивши все на свої власній землі, включно з Москвою, а потім почавши переслідувати французьких солдатів на зворотньому шляху.
Але це не та роль, яку російська армія відіграє сьогодні. Цього разу Путін – імперіалістичний загарбник, який розпочав неспровокований напад лише для того, щоб зрозуміти, що він не може підкорити націю-жертву грубою силою. Здається, він реагує тим, що влаштовує ще більший геноцид, викрадаючи і депортуючи українських дітей і роблячи більшу частину України непридатною для життя, незалежно від того, хто переможе у війні.
А тепер Путіну кинув виклик ще й Прігожин – «безжальний і амбітний російський Рембо», який очолює загартованих у боях найманців. Багато з цих «солдатів удачі» Прігожин завербував у в’язницях. Автор впевнений, що після вчинку ватажка «Вагнера» Путін стане ще більш параноїдальним.
«Нехай весь світ – а особливо ті, хто закликає до «переговорів» у цьому «конфлікті» – візьме до уваги, на що здатен цей сучасний Влад. Від Пекіна до Нью-Делі, Преторії, Бразиліа і далі, нейтралітет просто більше не може вважатися вибором. Бо Путін – людина, яка випалить землю, навіть вогнем атомного розщеплення», – підкреслює автор.