Державний секретар США Ентоні Блінкен в неділю, 19 лютого, прибуде до Туреччини з офіційним візитом і обговорить, як Вашингтон може допомогти Анкарі в боротьбі з наслідками руйнівного землетрусу, який забрав життя десятків тисяч людей. Також буде обговорюватися питання вступу Швеції та Фінляндії в НАТО. Про це повідомляє Reuters.
Землетрус стався на південному сході Туреччини і в сусідній Сирії 6 лютого, внаслідок чого загинуло понад 45 тисяч людей, понад мільйон людей залишилися без даху над головою, а економічна шкода, як очікується, становитиме мільярди доларів.
Серед тем перемовин буде також питання щодо заявок Швеції і Фінляндії на вступ до НАТО, які Туреччина поки що відмовляється ратифікувати, стверджуючи, що Стокгольм, зокрема, переховує членів терористичних угруповань. Нещодавно Анкара заявила, що може схвалити лише заявку Фінляндії.
Літак Блінкена приземлиться на авіабазі Інджирлік у південній провінції Адана. Він огляне постраждалі від землетрусу райони. У понеділок, 20 лютого, Блінкен проведе двосторонні переговори з главою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу.
Очікується, що держсекретар також зустрінеться з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом.
Після землетрусу США відправили до Туреччини пошуково-рятувальну групу, медикаменти, обладнання для розбивання бетону, а також додаткове фінансування у розмірі 85 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу, яка поширюється і на Сирію.
Перший візит Блінкена до Туреччини на посаді держсекретаря готувався вже деякий час, але відбувається через два роки після його вступу на посаду, що різко контрастує з деякими його попередниками, включаючи Гілларі Клінтон і Рекса Тіллерсона, які здійснили візит протягом перших трьох місяців свого перебування на посаді.
Затримка, на думку аналітиків, свідчить про напружений характер відносин, які особливо погіршилися з 2019 року, коли Анкара придбала російські системи протиракетної оборони. Хоча Сполучені Штати високо оцінили деякі дії Туреччини під час вторгнення Росії в Україну, вони, як і раніше, стурбовані тісними відносинами країни з Москвою, кажуть експерти.
Блокування вступу Швеції та Фінляндії в НАТО
Швеція і Фінляндія минулого року подали заявки на вступу в НАТО після вторгнення Росії в Україну, але зіштовхнулися із запереченнями з боку Туреччини. Анкара хоче, щоб Гельсінкі і Стокгольм, зокрема, зайняли більш жорстку позицію щодо Робітничої партії Курдистану, яку Туреччина вважає терористичним угрупованням, а також іншої групи, яку вони звинувачують у спробі державного перевороту в 2016 році. У січні Ердоган заявив, що готовий ратифікувати лише заявку Гельсінкі.
Із заявками на вступ цих країн також пов'язане бажання Туреччини придбати винищувачі F-16 американського виробництва, проти чого виступає Конгрес США, якщо принаймні Анкара не дасть «зелене світло» процесу вступу до Альянсу країн Північної Європи.
Нещодавно сенатор-демократ Кріс Ван Холлен повторив цю думку і заявив, що дозволити лише Фінляндії приєднатися до Альянсу буде недостатньо.
Адміністрація Джо Байдена неодноразово заявляла, що підтримує продаж літаків, і хоча вона утримується від пов'язування цих двох питань, визнала, що схвалення вступу скандинавських країн в Альянс матиме позитивний вплив на представників Конгресу.
Туреччина висловила своє розчарування тим, що ці питання все частіше пов'язують між собою. Головний радник Ердогана з питань зовнішньої політики Ібрагім Калін заявив про сподівання, що угода щодо F-16 не стане «заручником» членства Швеції і Фінляндії в НАТО.