У липні цього року, коли союзники по НАТО зберуться у Вашингтоні, Україна буде головним питанням порядку денного. Незважаючи на прогрес, досягнутий на саміті у Вільнюсі минулого року, де Альянс пообіцяв надати Україні членство в НАТО, "коли члени Альянсу погодяться й умови будуть виконані", питання довгострокових відносин України з НАТО залишається найбільш нагальним. Адміністрація Байдена зазначила, що цьогорічний саміт стане "мостом до членства", але інші деталі залишаються невизначеними. Президент Байден повинен не лише виконати цю обіцянку, але й очолити Альянс у визначенні чіткого і конкретного шляху для України до вступу в НАТО, вважає Бентон Кобленц, автор думок у газеті The Hill.
Було висунуто багато пропозицій щодо кроків, які НАТО може зробити для забезпечення майбутнього України в Альянсі. Нещодавня доповідь Міжнародної робочої групи Расмуссена-Єрмака дає уявлення про те, як міг би виглядати чіткий і надійний шлях до членства України в НАТО. На додаток до запрошення до "переговорів про вступ" перед офіційним запрошенням приєднатися до Альянсу, в доповіді йде мова про те, щоб встановити чіткі часові рамки для вступу України до НАТО і створити міжнародний договір, який би об'єднав низку двосторонніх угод у сфері безпеки між Україною та її партнерами.
"Чіткий крок на Вашингтонському саміті, який ставить Україну на шлях до членства в НАТО, надає Сполученим Штатам та їхнім союзникам по НАТО сильну і беззаперечну зацікавленість в успіху України на полі бою. Почавши переміщувати центр міжнародної підтримки з Вашингтона до Брюсселя, таке рішення допоможе гарантувати підтримку з боку партнерів України в НАТО незалежно від політики, яка виходить з Вашингтона", — зазначає автор.
Цей зсув буде ще більш важливим, оскільки майбутнє підтримки України з боку США залежить від результатів цьогорічних президентських виборів у США. Заяви колишнього президента Дональда Трампа щодо України ставлять під сумнів те, чи продовжуватиме він підтримку України з боку США.
Для Байдена саміт НАТО цього літа може стати останнім шансом інституціоналізувати міжнародну підтримку України й гарантувати, що підтримка, надана протягом останніх двох років, може бути збережена в довгостроковій перспективі.
Схоже, що більшість союзників по НАТО не стануть на заваді чіткому шляху України до членства в Альянсі. Навіть президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який був одним з останніх лідерів, що підтримали членство Швеції в НАТО, підтримав заявку України на членство. Франція, Канада, Велика Британія та інші партнери підписали з Києвом пакти про безпеку. Німецькі лідери, як повідомляється, висловлюють побоювання, але сильне лідерство США може мати вирішальне значення для досягнення консенсусу.
Більше про неоднозначну заяву Байдена щодо членства України в НАТО пише Володимир Кравченко у статті "Чому Байден не бере Україну до НАТО".