Інцидент із примусовим приземленням літака в Білорусі та затримання журналіста Романа Протасевича - лише один із багатьох сигналів про те, що людство має шукати нові шляхи захисту цінностей, адже народовладдя та масові протести вже не лякають автократів, пише The Guardian.
Неефективна реакція Заходу в умовах застосування тортур, незаконного арешту, ув’язнення без судового розгляду та грубого зловживання міжнародним правом, навіть у своєму сусідстві, є одним із найяскравіших симптомів сучасності.
Влада людей, яка часто втілювалася в протестах, падінні Берлінської стіни і навіть арабській весні, не відкрила нову еру демократії, на яку колись сподівався світ. Натомість 21 століття визначається як нова ера самодержавства та боротьби за владу.
В’яла реакція Заходу на таку тривожну тенденцію - це частина причини, за якою білоруський диктатор Олександр Лукашенко може діяти безкарно. Лукашенко й досі відмовляється визнати свій програш на минулих президентських виборах.
Протасевич не очікував, що його ворог вдасться до таких дій, які могли викликати міжнародний скандал. Так і є, але відсутність жорстких колективних дій стала проблемою.
ЄС вдалося домовитись про заборону польотів переважно у власних інтересах - хто зараз хоче літати над Білоруссю? Якщо така заборона триватиме рік, це обійдеться Мінську в 200 мільйонів доларів авіаційних зборів. При цьому, ЄС запропонував до 3 млрд євро грантів та позик за умови, якщо Лукашенко відмовиться від влади. США запровадять санкції проти дев'яти державних білоруських компаній. Але з точки зору Лукашенка, Європа може легко відмовитися від покарання.
ЄС насторожений. Блок не хоче штовхати Лукашенка далі в обійми російського президента Володимира Путіна. Коли самодержець погрожує у відповідь «затопити ЄС іммігрантами та наркотиками», уряди блоку можуть відчути легку тривогу.
У будь-якому випадку, Лукашенко вже давно прораховує різні варіанти. Він ще раніше підтримав глобальну ініціативу Китаю «Один пояс, один шлях», тому Білорусь є третім за значимістю одержувачем фінансування Пекіна. На тлі цього пропозиція ЄС виглядає мізерною.
Лукашенко також розуміє, що Німеччина розраховує на ринкову співпрацю з Китаєм, а Росія робить ставку на газ: відповідь німецького канцлера Ангели Меркель на його агресивні дії буде обережна, знаючи, що Пекін і Кремль є союзниками Білорусі. Лукашенко може створити нові прецеденти порушення норм повітряного простору, і зрештою, не буде жорстко покараним.
Дії Лукашенка – це частина ширшої глобальної тенденції. Недотримання Китаєм своїх обіцянок щодо Гонконгу та порушення прав людини проти уйгурів теж не зустріло достатньо жорсткої міжнародної реакції. Демократичні лідери діють обмежено. Подібне можна сказати і про жорстокі дії військової хунти у М'янмі, де протести не принесли особливих результатів. Влада людей просто перестала працювати.
Чому? По-перше, методи спостереження, розроблені та відточені в Китаї, досягли нових висот ефективності. Лукашенко недарма хвалиться, що скоро зможе затримати інших активістів в еміграції.
«Ми знаємо вас в обличчя», - заявив він минулого тижня. Його служби безпеки, які вже мають за плечима близько 400 політичних в'язнів, використовуватимуть найсучасніші китайські цифрові технології для виявлення та відстеження дисидентів.
По-друге, є факт китайської влади та грошей, а також спростування твердження про те, що економічний успіх полягає у необхідному партнерстві функціонуючої демократії з чесним капіталізмом.
У всьому світі лідери однопартійних держав вважають, що можуть наслідувати китайський приклад, направляючи свої банківські системи на безмежне кредитування та контролюючи власне населення. Гірше того, занадто багато західних компаній та урядів часто хочуть отримати замовлення на експорт, особливо з Китаю.
По-третє, Захід загалом, і США зокрема, втомилися від війни. Вартість втрачених життів під час втручань в Афганістані та Іраку була занадто висока. Демократії з добровольчими арміями не можуть відправляти юнаків та дівчат на війну, ігноруючи міжнародне право, але відповідаючи фокус-групам, не отримавши врешті-решт зворотного ефекту - що загрожує готовності до боротьби, коли виникне реальна потреба. У Заходу немає особливого бажання протистояти новим деспотам.
І, що є найбільш тривожним, все більша частина західних політичних правих більше не вірять у практику справжньої демократії, тоді як велика кількість електорату мовчки погоджується. Демократія - це цілісна та багатостороння система, яка працює, охоплюючи всі права та свободи. Це не лише базові права людини, демократія є основою належного управління та самої цивілізації. Демократії мають складати капіталізм, який не деградує до рівня склеротичної монополії.
Але в 2021 році ні більшість американської республіканської партії, ні нинішній британський кабінет міністрів, так само як і уряди Польщі та Угорщини, а також значна частина правих політичних сил в ЄС, вже не вірять у таку демократичну практику чи культуру.
Багато лідерів хочуть будь-якою ціною утримати політичну владу. Не варто думати, що білоруський активіст Роман Протасевич, російський політв’язень Олексій Навальний або демонстранти Гонконгу, які тонуть у в’язниці, є «чужою» проблемою. Цінності, заради яких вони страждають, є неподільними та універсальними.
Президент США Джо Байден обіцяє саміт демократій. Це має сенс, адже треба боротися за демократичні цінності. Це може бути ваш святковий літак, раптово збитий, або ваша дитина затримана на невизначений термін без суду після маршу протесту. Демократія занадто дорогоцінна; напад на неї у будь-якому куточку світу - це глобальна проблема, резюмує видання.
Нагадаємо, 23 травня в аеропорту Мінська був екстрено посаджений літак Ryanair рейсу Афіни-Вільнюс. Спочатку повідомлялося про можливе мінування повітряного судна, в аеропорт стягнули пожежних і карети «швидкої допомоги». Пізніше стало відомо про те, що на борту літака знаходиться опозиційний журналіст Роман Протасевич, його затримали. Інформацію про затримання Протасевича підтвердили в МВС Білорусі. На батьківщині журналіст є підозрюваним за статтею 293 КК Білорусі, йому може загрожувати страта.
24 травня в МВС Білорусі повідомили про місцеперебування опозиційного журналіста. Також державні білоруські ЗМІ поширили відео, на якому Протасевич спростовує інформацію про проблеми зі здоров'ям, а також говорить, що співпрацює з білоруськими правоохоронцями і дає свідчення.
Про те, які наслідки матиме викрадення Протасевича для білоруської опозиції, Білорусі та України - читайте в статті Володимира Кравченка «Зона, заборонена для польотів».