Санкції США і Європи, запроваджені проти Кремля, перевершили очікування багатьох включно, напевне, з оточенням президента рф владіміра путіна. Їхній вплив розчавив фінансову систему Росії, обвалив рубль, спровокував дуже вірогідний дефолт, а також скерував російську економіку в напрямку депресії. «Фортеця Росія» впала.
Вплив на промислове виробництво й критичний імпорт через обмеження експорту напівпровідників теж може виявитися дуже глибоким. Реакція Кремля загострила давню російську ізоляцію (а отже й стагнацію) через запровадження контролю корпоративних й індивідуальних капіталів. Від російських компаній вимагають передати значну частину своєї іноземної валюти центральній владі, а також платити кредиторам рублями (і це призведе до дефолту).
Про це в статті для Atlantic Council пишуть колишній старший радник директора Управління контролю за іноземними активами в Міністерстві фінансів США Браян О’Тул і екс-координатор політики щодо санкцій в адміністрації Барака Обами Деніел Фрід. Вони нагадують, що нещодавно США і Велика Британія оголосили також про заборону імпорту російської нафти, що стало першим великим ударом по джерелу життєвої сили Кремля. Тим часом, ЄС розглядає обмеження закупки російського газу. За менш ніж два тижні путінська війна повернула Росію до радянського рівня економічної ізоляції, але в умовах значно більш інтегрованого світу. І це катастрофа для російського народу.
Адміністрація Джо Байдена готувала санкції заздалегідь і запровадила перший пакет до 25 лютого. А потім через день посилила його, заблокувавши дві третини російських довоєнних валютних резервів (630 мільярдів доларів). Тож автори зауважують, що це посилення відбулося швидше, ніж очікувалося. Залишок російських резервів (готівка, золото, китайські облігації) надто мізерні, щоб їх вистачило для перекриття усіх величезних дірок, спровокованих західними санкціями.
Разом з тим, путінські сили продовжують свою атаку, завдаючи удари про цивільним і невійськовій інфраструктурі, попри зростання роздратованості в США, Європі й за їхніми межами. Саме тому Заходу потрібно продовжувати розробляти варіанти для посилення санкцій, щоб вони відповідали ескалації насильства з боку путіна. Простір для цього ще є, перш ніж рівень всіх обмежень можна буде порівнювати з тим, який запровадили проти Ірану й КНДР.
То що ж лишилось в меню для посилення санкцій? Автори наводять кілька пропозицій, розмістивши їх в порядку зростання (за виключенням потенційного європейського обмеження закупок російських енергоносіїв їхній вплив навряд чи буде настільки ж ефектиним, як всі те, що вже запроваджене).
Пропозиція перша: завдати удар по олигархах, поплічниках, гаманцях й активах путіна. Захід невпевнено вже зробив крок в цьому напрямку, вдаривши лише по кількох російських олігархах. Вірогідно, це було зроблено з надією розколоти мільярдерів з путінської орбіти. Ідея про те, що олігархічний клас в Росії повстане й власними силами змусить Кремль поводитися краще завжди була сумнівною й малоймовірною. Разом з тим, ці мільярдери, особливо наближені до путіна й Кремля, все одно залишаються привабливими цілями для санкції через їхню велику роль в російській економіці й путінській клептократії. Арешт яхти за 600 мільйонів доларів на тлі руйнувань в Україні був лише символічним. Але такі символи можуть допомогти посіяти невпевненість й паніку на російських ринках й ще більше підірвати впевненість в російській економіці. Такі санкції покажуть поплічникам й підлеглим путіна, що він став шкідливим для їхніх інтересів й інтересів їхніх сімей.
Пропозиція друга: розширити санкції проти компаній. З 2014 року російський фінансовий й оборонний сектори відчули на собі потужний удар. Але Захід все ще може взяти під приціл інші підприємства, наближені до Кремля або уразливих до побічних ризиків. Державні «Газпромбанк» і «Росссельхозбанк», а також приватний «Альфабанк» вже мають справу з фінансовими обмеженнями. Але вони все одно можуть стати жертвами нових повних блокувань, які відріжуть їх міжнародної фінансової системи. Це є стосується і транспортних компаній, таких як «Совкомфлот» і «Российские железные дороги», а також компанії «АЛРОСА», яка займається видобутком алмазів. Також головний російський страхувальник «СОГАЗ» опинився під санкціями ЄС, але не США. Автори зауважують, що є ще значна частина приватного й державного секторів економіки, які можуть стати привабливими цілями для ударів.
Пропозиція третя: запровадити санкції проти російської фондової біржі. Захід вже значною мірою відрізав Росію від доступу до зовнішніх ринків капіталів. Якщо ж він хоче ще й підірвати внутрішні ринки, тоді санкції проти «Московської біржі» можуть відкрити шлях до додаткових ринкових потрясінь. Це також не дозволить західним і китайським фірмам купити російські активи за безцінь й зберігати їх роками. Такі покупки насправді не дадуть капітал, потрібний російським компаніям. Однак, вони пошлють непристойний сигнал в часи, коли західний бізнес виходить з Росії.
Пропозиція четверта: заблокувати уряд рф. Для потрібно буде обкласти санкціями всі державні компанії країни. Багато з них вже під обмеження. Але повне блокування ще більше ізолює путіна і його джерела влади від глобальної економіки. Уряд Росії опиниться на одному рівні з владою Куби, Ірану, Північної Кореї й Сирії. Цей крок буде вимагати певних компенсаційних механізмів, щоб не спричинити потрясіння на енергетичних ринках. Адже гіганти «Газпром» і «Роснефть» - це державні компанії. Разом з тим, такі санкції можуть бути досить ефективними.
П’ята пропозиція: заборонити нові інвестиції в Росію. У вівторок Білий дім вже заборонив вкладати гроші в російські енергетичні проекти. І логічним сценарієм посилення буде розширити цю заборону на всю російську економіку. Вона сконцентрована в невеликій кількості ключових компаній у найбільш дохідних секторах. І якщо ці цілі будуть спустошені, заборона нових інвестицій може стати компромісом для західних політиків, які не хочуть запроваджувати повне ембарго. Оскільки скорочення закупівлі енергоносіїв і заборона експорту російської сировини вже впливає на ключові сфери західної торгівлі з Росією, крок щодо інвестицій не сильно зашкодить Заходу.
Шоста пропозиція: запровадити повне фінансове ембарго. Це буде означати заборону всіх трансакцій, експорту й імпорту з Росією. Це буде останній великий крок Заходу з усунення рф з глобальної економіки. В цій точці Москва опиниться під так званими «іранськими санкціями», які унеможливлять будь-який бізнес. Кілька тижнів тому такий крок було важко собі уявити. Але зважаючи на майже шалене посилення санкцій, Захід може наблизитися до цієї точки швидше, ніж очікується, якщо путін не облишить свої насильницькі закордонні амбіції.
І сьома порада: вдарити по тих, хто ухиляється від санкцій. Після запровадження всіх обмежень буде важливо підтримувати цей режим. США, Велика Британія і ЄС повинні розуміти, що росіяни спробують ухилитися від покарання, створюючи фальшиві компанії для прикриття. Це буде довготривалим викликом. І адміністрації Байдена доведеться підтримувати інтенсивні консультації з союзниками в реальному часі щодо дотримання режиму й спільних підходів.
Якщо путін серйозно задумається про дипломатичний вихід з війни, пом’якшення санкцій може стати «пряником». Заступниця Держсекретаря США Вікторія Нуланд нещодавно окреслила умови зняття санкцій: виведення російських військ з України й участь у відбудові країни. Проблема скасування чи призупинення дії санкцій буде складною, особливо зважаючи на те, що обіцянка путіна дотримуватися будь-яких угод з Україною не можна вірити. Путін висловлював жаль через розпад СРСР. Але він може дізнатися, що росіяни, звиклі до плодів глобалізації, не хочуть його повернення.