Стаття 99 Статуту ООН дозволяє Генеральному секретарю «звертати увагу Ради Безпеки на будь-яке питання, яке, на його думку, може загрожувати підтриманню міжнародного миру і безпеки».
6 грудня 2023 року, вперше з моменту вступу на посаду, Антоніу Гутерріш закликав Раду Безпеки ухвалити резолюцію з метою натиснути на Ізраїль, щоб домогтися повного припинення вогню в Секторі Гази для запобігання гуманітарній катастрофі.
«Чому Гутерріш послався на статтю 99 у випадку Гази, але не у випадку повномасштабного вторгнення Росії в Україну?», - пише в статті для Atlantic Council колишній заступник генерального директор МАГАТЕ П’єр Гольдшмідт.
Він підкреслює, що не намагається порівнювати, де невинні мирні жителі більше страждають. Хоча було б правильно пригадати причини цих страждань і хто розпалив обидва конфлікти. Втім, на думку Гольдшмідта, війни в Україні і Секторі Гази варто було б порівняти з точки зору того, яка із них більш загрозлива «для збереження міжнародного миру і безпеки», про що якраз говорить стаття 99.
Російська ядерна загроза в Україні
Автор нагадує, що від самого початку російського вторгнення в Україну Москва безвідповідально погрожувала завдати ядерний удар, намагаючись змусити Україну капітулювати перед її вимогами і відмовити країни НАТО від допомоги Києву. Близький соратник Владіміра Путіна російський політолог Сєргєй Караганов, який очолює Раду із зовнішньої та оборонної політики, написав 13 червня 2023 року: «Ворог повинен знати, що ми готові завдати превентивний удар у відповідь на всі його нинішні і минулі акти агресії, щоб не допустити сповзання до глобальної термоядерної війни».
Аналогічно написав кількома днями пізніше колишній полковник російської військової розвідки і член Ради зовнішньої і оборонної політики Росії Дмітрій Тренін: «Не можна замовчувати можливість застосування ядерної зброї під час нинішнього конфлікту. Така перспектива - реальна, а не теоретична - повинна служити стимулом для стримування і припинення ескалації конфлікту і, в підсумку прокласти шлях до стратегічної рівноваги в Європі, яка нас влаштовує».
Мета цих заяв очевидна: залякати лідерів і громадян країн-членів НАТО і змусити їх відмовитися від підтримки українських зусиль з оборони і протидії агресії.
«Навіть якщо Путін не ризикне застосувати малопотужну тактичну ядерну зброю в Україні, потенційні наслідки такої безрозсудної поведінки варті того, щоб Гутерріш занепокоївся», - вважає автор.
На додаток до погроз Москви завдати ядерного удару по Україні, російська армія окупувала і використовує українську Запорізьку АЕС у своїх військових цілях, що ставить під загрозу її роботу.
Резолюція проти ядерних загроз
З огляду на те, що ядерні погрози Росії загрожують глобальній безпеці, на думку Гольдшмідта, Гутерріш повинен знову скористатися статтею 99 Статуту ООН і звернутися до Ради Безпеки з проханням ухвалити загальну, юридично обов'язкову резолюцію відповідно до глави VII Статуту. Вона повинна наголосити, що будь-який вихід з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї становить загрозу міжнародному миру і безпеці. В ній повинно міститися рішення про те, що будь-яке випробування ядерного вибухового пристрою - це загроза міжнародному миру і безпеці. Також резолюція має постановивши, що застосування ядерної зброї проти країни, яка нею не володіє, - це злочин проти людства. А будь-який напад на діючу атомну електростанцію або її захоплення у військових цілях - це воєнний злочин.
Росія, безумовно, скористається своїм правом вето проти такої резолюції. Але навіть у цьому випадку винесення її на голосування принаймні продемонструвало б світові, хто загрожує міжнародному миру і безпеці, і змусило б Китай прояснити свою позицію щодо застосування ядерної зброї.
«Для Гутерріша ставки високі, і він ризикує отримати політичну відплату з боку Москви. Але подвійні стандарти у його посиланні на статтю 99 у випадку Сектора Гази, але не України, підривають його авторитет», - вважає автор.
Мало що «загрожує підтримці міжнародного миру і безпеки» більше, ніж потенційна ядерна атака. Тому Гутерріш повинен внести це питання до порядку денного Ради Безпеки, поки ще не пізно.