Airfix Aviation Oy, IPP Oil Products (Cyprus) і Oy Langvik Capital – ці назви компаній навряд чи відомі широкому колу споживачів і бізнесменів. Але саме їх минулого тижня американське міністерство фінансів включило у свій санкційний список, пише Financial Times.
За останні півтора року Геннадій Тимченко, якого Forbes називає одним з найбагатших людей Росії та членом "внутрішнього кола президента Росії Володимира Путіна", був змушений позбутися від цілого списку власних активів. Він позбавився і від частки в нафтотрейдерської компанії Gunvor, риболовній групи "Російське море", кількох авіапідприємств, Airfix, нафтохімічної групи "Сибур".
"Реорганізації активів" тим часом триває: Тимченко довелося домовитися про продаж своїх будівельних компаній ARKS і SK Most, пише британське видання. Наближені до Путіна брати Аркадій і Борис Ротенберг також зіткнулися з такими проблемами. Так, наприклад, Аркадій, продав свою частку в ТОВ "Газпром Буріння", а також в будівельних і ріелторських компаніях своєму синові Ігорю, тоді як син Бориса Роман став власником Langvik Capital (компанії належать готель і спа у Фінляндії), а також декількох інших фінських активів, у тому числі хокейної команди і стадіону.
"Це хвильовий ефект. Вони створюють "зону зараження" навколо осіб, на яких поширюються санкції", - говорить аналітик Кріс Уїфер з московської консультаційної компанії Macro-Advisory. За його словами, ні одна західна компанія не хоче бути замішаною в бізнесі з тими, хто потрапив у "зону зараження". "В результаті боятися будуть всі", - додав він.
Такий крок, швидше за все, ще більше ізолює олігархів від глобальних ринків. Крім того, як вважає редакція видання, це сигнал того, що США готуються до довгострокового продовження санкцій.
"Послання дуже ясне: поки Крим залишається частиною Росії, санкції будуть продовжувати діяти, і будуть застосовуватися дуже жорстко", - сказав Уїфер.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів в 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за схвалення підриву територіальної цілісності України.
Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року, після проголошення на території України за підтримки Росії "республік ДНР і ЛНР", а також початку бойових дій, поставок військової техніки для проросійських сепаратистів через кордон України, у чому Росію неодноразово звинувачувала Україна і НАТО.
Санкції щодо Криму з боку Штатів і ЄС були введені в грудні 2014 року, проте в 2015 році дещо пом'якшені. Обмежувальні заходи щодо Криму в червні 2015 року були продовжені до літа 2016 року.
Після ескалації конфлікту на Сході України взимку 2015 року, через місяці після підписання і невиконання Мінських угод, список персональних санкцій був розширений. ЄС продовжив санкції проти Росії до кінця січня 2016 року.
Економічні секторальні санкції ЄС і США щодо РФ включають обмеження у сфері кредитування банків, оборонних підприємств і підприємств нафтопромисловості. Також введені обмеження на поставки в РФ зброї і військової техніки, військових технологій і технологій подвійного призначення, а також високотехнологічного обладнання та технологій для нафтовидобутку.
На даний момент список санкцій ЄС, за інформацією "Інтерфакс-Україна", включає в себе 151 людину і 37 компаній.
У відповідь на санкції Заходу Росія також ввела обмежувальні заходи: ввела заборону на поставки практично всієї харчової продукції із західних країн, а також створила відповідний список нев'їзних до Росії громадян США та ЄС.