Незалежно від того, хто займе Білий дім в січні наступного року, перед Камалою Гарріс або Дональдом Трампом постане важливе питання, а саме те, як уникнути ядерного Армагеддону. І, як і на початку холодної війни, головне рішення полягає в тому, чи вступати (і намагатися виграти) в гонку ядерних озброєнь проти авторитарних ворогів Америки, чи вести переговори про контроль над озброєннями, зазначає Андреас Клут, оглядач Bloomberg Opinion, який пише про американську дипломатію.
Терміновість цього питання зумовлена цілою низкою проблем. Одна з них полягає в тому, що термін дії нового договору СНО (Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь), єдиного пакту, що залишився, про контроль над ядерними озброєннями між США і Росією, закінчиться вже через рік після інавгурації. Владімір Путін призупинив дію договору минулого року, але поки не порушив його умов.
Тим часом союзники Путіна в Пекіні швидко нарощують власний ядерний арсенал. Наразі Китай має близько 500 атомних боєголовок і, очевидно, хоче подвоїти цю кількість до 2030 року, а потім досягти паритету в наступному десятилітті зі США і Росією.
США мають близько 3708 боєголовок, з яких близько 1770 готові до використання на балістичних ракет або на базах бомбардувальників. Росія має приблизно ж таку кількість.
Ще більш неминучим є те, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин, який об'єднався з Москвою, Тегераном і Пекіном на тлі ненависті до Вашингтона, може під час виборчого сезону в США випробувати ядерну зброю, всьоме з 2006 року.
Цей похмурий сценарій — чергове нагадування Гарріс або Трампу про те, що їхні рішення мають більші наслідки, ніж ті, з якими стикалися лідери під час холодної війни, коли існували лише дві великі держави. Це може означати, що США необхідно подвоїти свій ядерний арсенал.
Однак, якщо Вашингтон почне нарощувати озброєння, Пекін і Москва прискорять власні зусилля з озброєння, змушуючи США нарощувати свій арсенал ще швидше. Тоді постає питання, чи зможуть США "виграти" гонку озброєнь, і як би виглядала така перемога. Навіть без нової гонки озброєнь модернізація ядерного арсеналу Америки, як очікується, обійдеться бюджету країни більш ніж у 7,5 млрд доларів щорічно найближчими роками (наразі це понад 8% оборонного бюджету), і ці цифри постійно зростають.
Деякі чиновники у Білому домі також вважають, що "нам не потрібно збільшувати наші ядерні сили, щоб зрівнятися або перевершити сукупні сили наших конкурентів, щоб успішно їх стримувати".
Колишній радник Трампа з національної безпеки Роберт О'Браєн закликає "підтримувати технічну та чисельну перевагу над об'єднаними китайськими та російськими ядерними запасами". Для цього він навіть хоче, щоб нова адміністрація Трампа відмовилася від Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (який США підписали, але не ратифікували) і відновила ядерні випробування.
Гарріс, зі свого боку, за свою кар'єру мала небагато нагод заглибитися в ядерну стратегію. Але її радник з питань національної безпеки Філіп Гордон в адміністрації Барака Обами цікавився питаннями нерозповсюдження (і допомагав вести переговори про угоду, яка не дала Ірану отримати ядерну зброю).
Раніше Bloomberg писало, що США потрібно більше ядерної зброї й президент Байден нарешті зрозумів це. Якщо колись адміністрація США пообіцяла зменшити роль ядерної зброї в політиці США, то тепер вона визнає, що ця зброя буде відігравати все більшу роль у найближчі роки.