UA / RU
Підтримати ZN.ua

Знесення пам'ятників Леніну навряд чи "декомунізують" Україну – The Guardian

Оглядач пише, що цілі українські міста розбудовані за радянським каноном і знесення одного пам'ятника не викорінить з них дух СРСР.

Пам'ятник Володимиру Леніну в Запоріжжі - одна із головних споруд, присвячена більшовицькому лідеру в великому українському місті. Точніше, він був таким донедавна. Минулого тижня його повалили згідно із законом "Про декомунізацію" в Україні, який забороняє радянські символи.

А на запорізькому пам'ятнику їх було повно. Про це сьогодні на сторінках The Guardian пише оглядач Овен Хартлі. Ленін в Запоріжжі був з червоного граніту 20 метрів заввишки. Обличчя його було героїчно насупленим, а у підніжжя стояли менші за розміром фігури робітників. Його жест рукою, який ніби промовляє: "Дивіться, що ми тут накували", - типовий для тисяч інших пам'ятників Леніну, які в часи СРСР виробляли мало не на конвеєрі.

Але справжній "комуністичних" дух був закладений у підписі на постаменті: "Комунізм – це радянська влада плюс електрифікація всієї країни". І при цьому сам гранітний Ленін невипадково вказував рукою на "ДніпроГЕС".

В 30-х роках у часи диктатури Йосипа Сталіна образ цієї велетенської дамби широко використовували в УРСР і за її межами на різноманітних барельєфах на житлових будинках в Дніпропетровську чи стінах станцій метро в Києві і Москві. Її зображали на марках і значках. Коли "ДніпроГЕС" запрацював, він виробляв більше електроенергії ніж вся енергетична інфраструктура в докомуністичній Російській імперії.

"Попри знесення пам'ятника Леніну, планування Запоріжжя і вся його розбудова і далі буде навколо дамби, яка залишиться одним із найбільших радянських символів у місті. Насправді, очевидно, що для повної декомунізації Запоріжжя потрібно просто зрівняти його з землею", - йдеться в статті.

В центрі міста простягається типовий для сталінської архітектури бульвар у стилі радянського імперського бароко, який починається біля залізничного вокзалу і впирається в місце, де донедавна стояв гранітний Ленін. Раніше він називався проспектом Леніна, але зараз йому повернули стару назву – Соборний проспект. На після перейменування на всіх будівлях так і лишилися радянські символи, барельєфи і ліплені гірлянди.

На відміну від Дніпропетровська, розвиток бізнесу і потік інвестицій не вплинули на загальний вигляд індустріального Запоріжжя. Водночас, оглядач звертає увагу на гумор мешканців міста, які з певною насмішкою підходять до свого радянського минулого. Приміром, пам'ятнику більшовицькому лідеру Сергію Кірову в руку вклали жезл і тепер він схожий чи то на регулювальника на дорозі, чи то на чарівника.

"Таке лагідне глузування здається більш демократичним і "антитоталітарним" підходом, ніж повалення пам'ятників", - пише видання, припускаючи, що на місці Леніна в Запоріжжі, напевне, з'явиться пам'ятник Богдану Хмельницькому, оскільки у 18-му столітті місто було козацьким центром.

"Комуністичну історію тут згадують дещо відсторонено, але його не відкидають. Врешті, хіба це можливо у місті, яке настільки радянське?" - пише оглядач.

Активний "ленінопад" розпочався в Україні в лютому 2014 року, однак станом на кінець 2014 року в країні залишалося близько 1700 пам'ятників комуністичному диктатору.