Президент України Володимир пояснив, чому ветував прийнятий Верховною Радою закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені стосовно малолітньої особи, неповнолітньої особи, особи, яка не досягла статевої зрілості", який серед іншого передбачав хімічну кастрацію педофілів.
У попозиціях гаранта, оприлюднених на сайті Ради, йдеться, що закон пропонує застосовувати таке покарання до зловмисників, які вчинили щодо малолітньої особи злочин, передбачений ч. 1 статті 152 КК України (підпункти 1-3, абзац 3 підпункту 4 пункту 1 розділу І). Тобто, йдеться про зґвалтування дитини віком менше 14 років незалежно від її добровільної згоди.
"Водночас закон, що надійшов на підпис, не містить чітко визначеного порядку примусового застосування хімічної кастрації", - наголошується у пропозиціях.
Це суперечить вимогам Основ законодавства України про охорону здоров'я у частині застосування примусових медичних заходів до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, чи мають небезпечну для здоров'я інших хворобу.
"За таких обставин введення антиандрогенних лікарських препаратів усім засудженим, які вчинили згаданий злочин, незалежно від наявності в особи протипоказань до введення таких препаратів, може мати наслідком погіршення стану її здоров'я або стати причиною передчасної смерті. Відтак матиме місце порушення невід'ємного права на життя", - йдеться у документі.
Знайшлися у президента зауваження й до пропозицій створення публічного реєстру зловмисників, засуджених за статтями 152-153, 155-156 (зґвалтування неповнолітнього/ї, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене стосовно неповнолітнього/ї, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх) КК України.
Так, закон не містить чітко визначеного складу та змісту персональних даних, які підлягатимуть оприлюдненню, що суперечить вимогам ч. 1 статті 7 "Про захист персональних даних". Нею забороняється обробка даних про засудження до кримінального покарання, щодо стану здоров'я і статевого життя, біометричних або генетичних даних.
"Відсутність у законі, що надійшов на підпис, визначення складу та змісту персональних даних, які підлягатимуть оприлюдненню, може мати наслідком втручання у приватне життя особи, яка відбула покарання, ускладнить її соціальну адаптацію" - додається у пропозиціях Зеленського.
Посилаючись на принципи, сформульовані Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), президент доходить висновку, що втручання держави у приватне життя має бути доречними та ненадмірними стосовно цілей, заради яких зберігаються ці дані.
"З огляду на наведене не можу погодитися із передбаченим законом, що надійшов на підпис, підходом щодо запровадження примусової хімічної кастрації та створення публічного реєстру осіб, які були засуджені до позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу України", - йдеться у пропозиціях президента.
Верховна Рада VIII скликання ухвалила закон про хімічну кастрацію педофілів 11 липня. Поштовхом до прийняття закону стало вбивство 11-річної Дарини Лук'яненко під Одесою. Зокрема, голова Національної поліції України Сергій Князєв заявив, що основною версією вбивства дівчинки є вбивство на сексуальному ґрунті.
Покарання у вигляді примусової хімічної кастрації полягає у примусовому введенні засудженому антиандрогенних препаратів, які складаються з хімічних речовин, метою яких є зниження лібідо і сексуальної активності. Хімічна кастрація не застосовуватиметься до осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років і старше 65 років.
На той час в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розкритикувала прийнятий Верховною Радою закон про протидію сексуальному насильству над дітьми, назвавши його таким, який не протидіє насильству, а є лише піаром перед виборами і суперечить лікарській етиці. Крім того, за її словами, прийнятий Верховною Радою закон щодо протидії сексуальному насильству над дітьми порушує права людей.