UA / RU
Підтримати ZN.ua

Зараз ми маємо шанс збалансувати систему держуправління, зробивши Кабмін центром підготовки економічних рішень — виконавчий директор АМУ Слобожан

Президент та його офіс сьогодні справді ефективні. Але вони можуть бути перевантажені виконавчим менеджментом.

Президент України та його офіс сьогодні справді ефективні, але вони не мають бути перевантажені виконавчим менеджментом. Сьогодні Кабмін має зібратися та стати більш корисним для своєї країни. Про це читайте в інтерв'ю Інни Ведерникової, редактора відділу політики ZN.UA – «Переселенці, як і економіка, мають стати частиною нашої перемоги» – виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.

«Парламент, Кабмін, ОПУ та місцева влада має доповнювати одна одну. І зараз ми маємо шанс правильно збалансувати систему публічного управління в країні, зробивши Кабмін центром підготовки рішень в економічній сфері. Так само професійним, як наші збройні сили, очолювані президентом — Верховним головнокомандувачем, міністром-політиком Рєзніковим та генералом Залужним. Саме таке об'єднання та взаємодоповнення зусиль працює на перемогу», - вважає він.

За його словами, сьогодні Кабмін поділено на кілька частин, які часто дублюють повноваження. Питаннями переселенців займаються три міністерства, релокацією бізнесу — стільки ж, будівництвом нових економічних зв'язків — також. Комунікація з місцевою владою також потребує змін.

«Схема комунікації місцевої влади з центральною на сьогодні виглядає так: приймається неузгоджене та невідпрацьоване рішення, виникають питання щодо його реалізації і ми, місцеве самоврядування, шукаємо рішення та шляхи порятунку ситуації. Рішення зазвичай перебувають, але час і ресурс втрачаються. Ми скасовуємо дурниці окремих чиновників, а не створюємо нових можливостей», - додав він.

Читайте також: Уряд поставив місцеву владу перед вибором: допомагати переселенцям чи платити зарплати своїм бюджетникам — виконавчий директор АМУ Слобожан

За місяць війни у нас позначилося чотири типи територій. Тил, що знаходяться на лінії фронту міста, обложені міста, а також окуповані громади. Це різні моделі реальності, отже, і системи функціонування.

Як пов'язати розірвану на частини країну в єдиний організм, який працюватиме безперебійно на перемогу? Чи має наша держава спільну стратегію забезпечення тилу та утримання економіки? Що потрібне для того, щоб вона запрацювала?

Читайте також інші матеріали Інни Ведернікової.