На публічне обговорення до 5 грудня виставлений проєкт закону «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні». Що пропонує ця законодавча ініціатива і чи зможе вона поліпшити ситуацію, аналізує провідний кардіохірург Олександр Бабляк у статті «Яку медицину ми будуємо?».
«По суті, законопроєкт не покращує врядування лікарів, а, навпаки, погіршує. Окрім керівництва лікарні, повноваження якого зросли за останній час, над лікарями створюється Палата і підрозділи. Додається професійний збір з медиків на їхнє утримання», - пише автор.
Загальні збори представників медичних професій є вищим керівним органом. В проміжку між зборами, керує Палатою Вища Рада, яка призначає дисциплінарну комісію, наукову раду, ревізійну комісію.
Палата ж видає свідоцтва на право здійснення діяльності в сфері охорони здоров’я (необхідний документ – наявність місця роботи).
«Йде проста підміна понять. По суті лікарі залишаються назавжди прив’язаними до місця роботи (чого немає в жодній країні світу), більш того, тепер, ще й під наглядом Палати, в якій функціонує дисциплінарна комісія. І це все – за свої ж кошти», - пояснює кардіохірург.
На його думку, це призведе до того, що замість саморегулювання лікарів буде регулювання лікарів і саморегулювання членів всіх Палат за кошти лікарів.
Чого не вистачає реформі системи охорони здоров’я в Україні? Чому, як і раніше, тіньова медицина процвітає, лікарі емігрують, кваліфікація медичних кадрів знижується, а внаслідок усього цього – знижується якість медичної допомоги загалом? Як створити реальний прозорий ринок праці і медичних послуг, який сприяв би конкуренції та прогнозованості в галузі? У статті «Яку медицину ми будуємо?» про це розмірковує лікар-кардіохірург Олександр Бабляк.