UA / RU
Підтримати ZN.ua

З початком повномасштабного вторгнення РФ цікавитись новинами стали навіть ті українці, які до цього їх свідомо уникали – опитування

Соціологи розповіли, де саме українці шукають новини, та які медіа використовують найчастіше.

Повномасштабне вторгнення РФ кардинально змінило потребу в новинах серед українців. Ті, хто раніше свідомо уникали будь-яких новин, з початком повномасштабної війни почали, навпаки, їх відстежувати, йдеться в результатах опитування, виконаного InMind на замовлення міжнародної організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки USAID

Дослідження показало, що цього року більшість українців дізнавалася новини із соціальних мереж. Водночас 40% респондентів вказали, що дізнаються новини з інтернет-сайтів та телебачення. При цьому 49% опитаних для отримання новин використовують різні види медіа. Якщо ж таке джерело одне, то – це соцмережі. 

медіа.JPG (67 KB)

Споживачі, які сьогодні дивляться новини в інтернеті, а не по ТБ, становлять 59%. Загалом у 2022 році показник тих, хто щодня використовує «всесвітню павутину» досяг 85%.

Згідно з опитуванням, основним пристроєм для отримання інформації є смартфон. Якщо говорити про телевізор, то він в основному працює на фоні під час домашніх справ. Для читання сайтів респонденти використовують ноутбук. А от радіо як пристрій для отримання новин опитані українці використовують рідко – в основному, коли їдуть в авто чи перебувають на роботі.

пристрої.JPG (45 KB)

Джерелом новин для більшості українців є загальнонаціональні медіа. При чому основним таким джерелом респонденти називають канали у соцмережах, які висвітлюють всеукраїнські новини, а також національні інтернет-сайти та національне телебачення. Однак у випадку з друкованими виданнями, учасники опитування надають перевагу регіональній пресі перед національною.

сайти новин.JPG (101 KB)

радіо тб.JPG (121 KB)

Якщо говорити про соцмережі, то Telegram у 2022 році став основною серед них як для комунікації, так і для споживання новин. На думку учасників фокус-груп, основна перевага месенджера в оперативності. Опитування показало, що Telegram задовольняє відразу дві функції – спілкування з близькими та отримання інформації. Вказано, що у перші місяці повномасштабної війни кількість Telegram-каналів у респондентів була дуже велика (до 10), зараз вони підписані на 2-3 канали новин.

Своєю чергою Facebook скоротив охоплення аудиторії та втратив позиції у споживанні новин. Його частіше використовують для ознайомлення із ставленням до тієї чи іншої новини. Респонденти дивляться, наскільки новина має резонанс у спільноті, а також які коментарі вона викликає.

соцмережі1.JPG (133 KB)

YouTube українці сьогодні використовують замість телебачення та для пошуку відео на підтвердження новини, яка викликала зацікавленість, для перегляду блогерів.

Viber став месенджер для спілкування. Instagram все частіше виходить із «молодіжної» групи та звучить у віковій групі 31-45. Респонденти зазначають, що він різко змінився з розважальної соціальної мережі на новинну, а також став місцем вираження громадянської позиції. 

соцмережі2.JPG (122 KB)

Якщо говорити про Tik Tok, то респонденти про неї знають, вона досить популярна серед молоді. Цю соцмережу насамперед використовують для розважальних цілей. Блогерів українці найчастіше дивляться не для отримання новин, а скоріше для формування оцінки щодо тієї чи іншої новини. 

Групові чати також не стільки використовуються для отримання новин, скільки для того, аби переглянути реакцію соціуму на новини. 

«Майже половина користувачів соціальних мереж споживає новини, які розміщують їх близькі та знайомі у групових чатах. При цьому, тільки кожний третій особисто ділиться новинним контентом із своїм оточенням у групах у соціальних мережах», йдеться в опитуванні. 

Читайте також: Як дізнаватись новини, якщо не працює ефірне мовлення - поради Держспецзв'язку

Опитування проводилося з 8 серпня по 9 вересня 2022 року методом Face-to-face. Респондентами стали українці, віком від 18 о 65 років, які мешкають на всіх підконтрольних українському уряду територіях України. Загальна вибірка 2022 = 3250 інтерв’ю (з яких по приблизно 300 інтерв’ю 8 областях: Київська (включно із м. Київ), Вінницька, Дніпропетровська, Львівська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська). Репрезентативна частина 2022 = 1456 інтерв’ю. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,5%.