Добре навчений і задумливий генерал-полковник Олександр Сирський належить до тих загартованих офіцерів, які готуються до всіх непередбачуваних ситуацій, навіть до тих сценаріїв, які здаються дуже малоймовірними.
Твердження про те, що Київ, де бої на міських вулицях можуть виснажити навіть найкраще підготовлені війська, може стати однією з перших цілей Владіміра Путіна, відкидали навіть у командуванні армії України.
«Подумати про те, щоб влада Росії розв’язала таку зухвалу, широкомасштабну агресію, чесно кажучи, я навіть уявити собі не міг таке», - сказав Washington Post генерал-полковник Сирський, який воював проти сил Росії на Донбасі багато років, перш ніж йому доручили організувати оборону Києва.
«Мені здавалося, що якщо активна битва почнеться, вона буде здебільшого на сході, в межах Донецької і Луганської областей. Але ми військові. А отже не залежно від того, в що я вірю, в що не вірю і на що все схоже, потрібно було виконати необхідні дії», - додав український військовий.
Зважаючи на розташування армії Росії вздовж українського кордону, Сирський визначив, що якщо вона почне атакувати Київ, її колони почнуть рухатися вздовж двох чи трьох головних автострад, намагаючись швидко зайти в столицю і повалити уряд. В Кремлі розраховували, що обороною Києва будуть займатися лише слабкі українські підрозділи, дезорієнтовані політичним хаосом після втечі президента Володимира Зеленського і його міністрів.
Щоб захистити місто, Сирський організував два кола оборони: одне - у передмісті, і ще одне в самій столиці. Він хотів, щоб зовнішнє коло було якомога далі від внутрішнього, щоб захистити передмістя від обстрілів і зв’язати російські сили в боях на підходах до Києва.
Український генерал поділив місто і околиці на сектори, кожен з яких закріпили за генералами з військових освітніх центрів. Таким чином був створений ланцюг командування. І всі підрозділи української армії і спецслужб доповідали цій структурі. Тактичні рішення приймали офіцери на місцях без консультацій зі штабами.
«За тиждень до вторгнення українська армія перенесла всі командні пости в поле, на потенційні напрямки російського наступу. Сирський також наказав вивести літаки і гелікоптери з головних баз і розмістити їх якомога далі від очевидних цілей для ударів з повітря», - йдеться в статті.
Що ж стосується танкової сили, то для захисту Києва була доступна лише 72-га механізована бригада. І цього було недостатньо для оборони такого великого міста. Сирський розповів, що для вирішення цієї проблеми він наказав усім навчальним центрам створити тимчасові батальйони і відправити в Київ артилерійські системи, які зазвичай використовувалися для навчання.
Частину техніки привезли з навчального полігону «Дівички» на півдні від Києва, де базувалися українські САУ 2С7 «Піон». Кожна самохідна гаубиця важить 46 тонн і стріляє снарядами калібром 203 міліметри на відстань до 30 кілометрів. Сирський наказав артилеристам зайняти оборонні позиції за містом на північному сході і північному заході, очікуючи, що наступ Росії буде відбуватися саме з цих напрямів.
Мер Києва Віталій Кличко сказав, що всі ці заходи виявилися критичними. Тому що у перші ж години війни Росія завдала удари по базам, де вся ця техніка базувалася в мирні часи.
«Керівництво країни говорило, що війни не буде, але військові все знали», - сказав Кличко.