Президент Володимир Зеленський отримує багато порад про те, як він може закінчити війну в Україні. І більшість з них пропонують одне і те ж: обміняти частину суверенітету на мир. Мовляв, якби Зеленський погодився віддати Владіміру Путіну ще шматок української території, війна одразу б закінчилася.
В травні український президент сказав, що лідер Франції Еммануель Макрон «пропонував деякі речі, пов’язані з поступками нашим суверенітетом, щоб допомогти Путіну зберегти лице». Колишній Держсекретар Генрі Кіссінджер запропонував щось таке ж. Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі того ж місяця він застеріг лідерів Заходу не штовхати Путіна до принизливої поразки. Натомість, за його словами, Зеленський мусить поступитись українською територією, щоб закінчити війну. Газети в Європі і США переповнені статтями самопроголошених стратегів про те, як Зеленському зупинити кровопролиття.
«Дивно, але майже ніхто в цій армії радників не скеровують свою мудрість до Москви. Чому ніхто не пропонує Путіну пораду, як йому закінчити своє вторгнення? Ті, хто стверджує, що нібито підтримує «аргументи за дипломатію» проти «аргументів за війну», будь ласка, поясніть, як ви збираєтеся переконати чи змусити Путіна зупинити конфлікт. В реальній дипломатії для «танго» потрібні двоє. Рекомендації щодо миру, які лише наказують Зеленському капітулювати, не просто огидні, а й дуже нереалістичні», - пише в статті для Washington Post колишній посол США в Росії Майкл МакФол.
Він додає, що чому такі поради огидні, має бути очевидно. Путіна ніхто не провокував на вторгнення. Україна ніяк не загрожувала безпеці Росії. Путін визнав Донецьку і Луганську області як незалежні країни, а також планує їх анексувати разом з іншими містами і районами на українському півдні, які він російський автократ називає «Новоросією». Спроби задовольнити Путіна, віддаючи йому ще більше території, нормалізує анексію і винагородить імперіалізм.
І ні, це не те, що великі держави роблять. Після Другої світової війни великі держави просували низку норм, щоб запобігти анексіям і покінчити з колоніалізмом. Впродовж кількох десятиліть після того включно з часами Холодної війни такі випадки відбувалися й справді рідко. Якщо Путіну віддати більше української землі зараз, це не лише підірве український суверенітет, а й похитне міжнародну систему, збудовану після Другої світової війни. Якщо Росії можна грубою силою анексувати території сусіда, чому інші не можуть зробити те ж саме?
Самопризначені радники Зеленського добре розуміють ці факти. Вони називають себе «реалістами» і стверджують, що їхня пропозиція, а це обмін території на мир, - це нібито єдиний спосіб покінчити з війною. Але МакФол наголошує, що погляди так званих «реалістів» на Путіна в владу насправді нереалістичні, вони швидше наївні. Путін вже анексував частину України в 2014 році. Завоювання Криму тоді його не вдовольнило. Чому б тоді російському автократу не привласнити все завойоване в 2022 році, а тоді підготуватися до нової війни?
МакФол не просить вірити йому на слово, він пропонує звернути увагу на те, що Путін сам каже. А російський автократ стверджує, що українці - це лише росіяни з дивним акцентом і не мають історичного права на власну державність. Путін також пообіцяв «денацифікувати» Україну. Це дивний евфемізм до повалення демократично обраної влади Зеленського.
Кілька днів тому міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров проветрив цю мету Росії у війні, оголосивши: «Ми точно допоможемо українському народу позбутися цього антинародного і антиісторичного режиму». Путін вже намагався захопити Київ. І він жодного разу не сказав, що вже відмовився від цих намірів.
Здобуття Донбасу чи «Новоросії» може вікласти спроби Путіна здобути інші військові цілі на пізніше. Але це точно його не зупинить. Якщо Зеленський дасть російському автократу більше української землі сьогодні, то завтра Путін попросить більше. А більше землі - це більше впливу на український уряд і всю Україну. Більше того, Кремль думає, що він перемагає. Використовуючи свої варварські методи тероризування цивільних за допомогою далекобійної артилерії і ракет, армія Путіна здобуває поступовий прогрес на полі битви. Чому він повинен зупинитися зараз?
Історія вчить, що війни зазвичай закінчуються в два способи. Або одна сторона перемагає іншу, або ж все заходить у виснажливий глухий кут. Ні перше, ніж друге поки не відбулося в Україні. Не важливо, що Зеленський дасть чи скаже, Путін не зупинить кровопролиття, поки його армія не втратить здатність йти далі.
Справжній табір прихильників миру - це не ті, хто радить Зеленському віддати Путіну більше території. Це ті, хто підштовхує Захід до забезпечення української армії ще більшою кількістю кращої зброї і якомога швидше. Поки війна не зайде в глухий кут, Путін ніколи не погодиться на переговори. Чим швидше українська армія зупинить російську, тим швидше Путін покінчить з війною.