Шрапнель від безпілотника-камікадзе прошила намет, в якому спали українські прикордонники, які служили на кордоні з Білоруссю. Звідси до Києва всього три години їзди.
Віктор Дерев’янко прокинувся від пекучого болю. Його тіло горіло. Кров стікала з його руки, коли він спробував витерти обличчя. Шматки металу пройшли через його руку і живіт, поціливши в м’яз поруч з серцем.
«Я не міг зібратися. Лише після третього вибуху мені вдалося впасти з ліжка і спробувати знайти схованку, тому що вибухи не припинялися», - сказав Дерев’янко журналістам Washington Post, пригадуючи початок російського вторгнення.
Це була 4:15 ранку 24 лютого. За кілька годин до того Дерев’янко і інші прикордонники ще жартували з усіх застережень президента Джо Байдена про те, що Росія збирається розв’язати широкомасштабну війну. І ось вони стали першими цілями російської агресії. За лічені хвилини російські ракети почали вилітати з артилерійських установок. Вони знищували українські військово-повітряні бази, радарні батареї, склади з боєприпасами, аеродроми і бази, наповнивши ранок звуками війни.
Десь в цей час міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський прокинувся від звуку телефона. Начальник прикордонної служби повідомив йому, що його підрозділи вступили в бій з росіянами у трьох північних областях. Це було не те обмежене вторгнення, якого чекали чиновники в Києві. Монастирський поклав слухавку і одразу зателефонував президенту Володимиру Зеленському.
Washington Post пише, що в перший же день російського вторгнення в урядовому кварталі в Києві голова Офісу президента України Андрій Єрмак дивився на свій телефон. Йому телефонували з Кремля. Колишній юрист в сфері розваг, а тепер один з членів найближчого оточення українського президента, пригадав, що спочатку не міг наважитися взяти слухавку. Телефон задзвонив ще раз. Зрештою, Єрмак відповів. Він почув похмурий голос Дмітрія Козака, заступника голови адміністрації президента РФ. Козак сказав, що Україні пора здаватися. Але Єрмак вилаяв його і поклав слухавку.