UA / RU
Підтримати ZN.ua

Все, що потрібно знати про міни, щоб врятуватися і врятувати

Розповідаємо, як помітити міну, що робити та до кого звертатись за допомогою.

Міни – це небезпечна зброя, яка найчастіше вражає цивільне населення. Так, з 1975 року міни вбили або покалічили понад мільйон людей, пише Куншт. Під час воєнних конфліктів мінування зазнає як критична інфраструктура (дороги, ділянки під високовольтними лініями передач, системи водопостачання, теплоелектростанції), так і звичайні поля, ліси та водоймищо. У будь-якому разі, міну намагаються приховати. 

В Управлінні ООН з координації гуманітарних питань Україну вважають однією з найбільш замінованих країн світу. Такий статус вона отримала ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. Навіть до 24 лютого близько 2 мільйонів громадян щоденно перебували в зоні ризику, зважаючи на місце свого проживання.

Які існують міни? 

Міна - протипіхотний, протитанковий, протидесантний чи інший вид боєприпасів, що складається з вибухового заряду та детонатора. Серед протипіхотних найбільш поширеними є фугасні та уламкові міни. Фугасні міни зазвичай неглибоко прикопують або залишають лежати на землі. Вони активуються й вибухають, якщо на поверхневу пластину натисне об’єкт масою від 10 кілограмів. Уламкові міни розлітаються в радіусі до 200 метрів. Вони можуть здетонувати як від безпосереднього контакту (натискання, наступання, удару), так і від дії фізичного поля (магнітної, акустичної, радіохвильової тощо).   

Правда і вигадки про міни

Фільми, до яких ми звикли, дуже часто вводять в оману щодо механіки роботи мін. Важливо розібратися, як працюють ці боєприпаси насправді. 

Міф. Якщо хтось вже пройшовся мінним полем і вижив, усім теж вже можна там ходити.
 
Правда. Ні. Земля, в якій є міни, з часом може змінювати свою структуру. Вона може замерзати або розмиватись. Це впливає на чутливість міни. Іноді для активації потрібно, щоб на міну наступили декілька разів. Крім того, є ймовірність, що тим, хто пройшов перед вами, просто пощастило не натрапити на міну. Проте це не означає, що ходити таким полем безпечно. 
 
Міф. Якщо бігти чи їхати автівкою дуже швидко, міна не спрацює.
 
Правда. Міна активується за лічені секунди від контакту або натискання. Ви не зможете бігти чи їхати швидше за вибух.
 
Міф. Якщо наступити на міну, вона не вибухне, доки ви не приберете ногу. Треба обережно зняти ногу, водночас покласти на міну щось важке й тікати.
 
Правда. Так роблять лише в кіно. Міни вибухають від контакту: дотику, перегрівання, тиску тощо. Також не варто вірити в те, що перерізавши дріт, можна знешкодити міну. Вона, найімовірніше, вибухне від найменшої зміни у натягненні дротів.

У 90% випадків жертвами мін стають мирні жителі. Як убезпечити себе від міни?

Найголовніше правило мінної безпеки - за можливості не наближатися до місць бойових дій. Якщо ви потрапили у небезпечну зону, дотримуйтеся рекомендацій ООН та Міністерства внутрішніх справ України:

Зазвичай мінують критичні об'єкти інфраструктури, тому наближатися до них у воєнний час вкрай небезпечно. Однак що робити, якщо ви таки потрапили на мінне поле?

Якщо ви опинилися на мінному полі, дотримуйтеся таких порад:

 Що робити, якщо ви побачили вибухонебезпечний предмет?

Якщо ви побачили вибухонебезпечний або підозрілий предмет на дорозі:

Що робити, якщо ви побачили, що хтось підірвався на міні?

Якщо ви побачили, що хтось підірвався на міні:

Читайте також: Business Insider: Міни під Києвом можуть багато розповісти про поразку Росії

Нагадаємо, 1 квітня стало відомо, що Збройні Сили України звільнили 15 населених пунктів на Київщині. Серед них були Димер, Буча, Ірпінь, Гостомель тощо. Тоді ж стільки населених пунктів звільнили й на Чернігівщині. Окупанти залишили після себе зруйновані будинки, знищені автівки та заміновані речі. Українські військові попередили про те, що міни можуть бути не лише в конкретних будівлях, а й у дитячих іграшках, наплічниках та інших речах. Російські військові не дотримуються жодних міжнародних постанов чи принципів ведення війни. Детальніше про життя в окупованому містечку Димер редакторці відділу соціум на ZN.UA Аллі Котляр розповіла психологиня та лікарка Ольга Симонова.