UA / RU
Підтримати ZN.ua

Воєнний стан: що робити, якщо військовому не дають відпустку за сімейними обставинами

Законом передбачені випадки, коли військовий може її взяти.

Верховна Рада України продовжила на 90 днів воєнний стан в Україні та загальну мобілізацію. Таким чином воєнний стан в Україні у зв’язку з російською агресією продовжено ще на три місяці, тобто до 20 травня 2023 року.

Читайте також: Загальна мобілізація: хто може служити після 60 років

Юрист Андрій Карпенко пояснив, як слід діяти військовослужбовцю, якщо йому не надають відпустку за сімейними обставинами.

Він нагадав, що набув чинності Закон України №2822-ІХ "Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану".

Згідно із текстом закону, в особливий період під час дії воєнного стану військовим можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення.

Кожна із зазначених відпусток може бути тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Водночас частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз упродовж календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовець може попросити відпустку за сімейними обставинами.

Причиною може бути:

У такому випадку військовий має попередньо подати рапорт та роз'яснити ситуацію. Бажано надати документ, який це підтверджує. Наприклад,  заяву на реєстрацію шлюбу. Рішення про надання відпустки та її тривалість визначає командир військової частини.

Якщо командування не буде реагувати на рапорт, військовий може скаржитися. Тут в дію вступає дисциплінарний статут ЗСУ.

Згідно йому, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

Нагадаємо, які пільги передбачені для військовослужбовців, що стали на захист України.