В Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан, що введені через військову агресію РФ. Мобілізації підлягають військовозобов'язані чоловіки від 18 до 60 років. Іноді бувають випадки, коли військовий не може продовжувати службу і має законні підстави для звільнення. Видання НВ розповіло, чи можуть військові звільнитися зі служби та які підстави для цього потрібні.
Звільнення з військової служби: які підстави треба мати
Під час воєнного стану, для військовослужбовців, для яких закінчилися строки служби вказані в статті 23 закону "Про військовий обов’язок і військову службу", звільнення можливе після оголошення демобілізації або завершення воєнного стану, або у разі, якщо є підстави для звільнення, вказані в статті 26 цього ж закону.
Військовослужбовці можуть звільнитися з військової служби на таких підставах у разі дії воєнного стану:
- за віком ― у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- за станом здоров’я ― на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- за сімейними обставинами.
До останнього пункту належать такі обставини:
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
- необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- у зв’язку з вагітністю (для жінок-військових);
- у звязку перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Крім того, підстави для звільнення зі служби та підстави для відстрочки від мобілізації, викладені в статті 23 закону "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", відрізняються, тому наявність підстав для відстрочки не означає, що громадянин має право звільнитися з військової служби.
Раніше ми писали, чи можуть в Україні призвати до армії обмежено придатних чоловіків.