UA / RU
Підтримати ZN.ua

Воєнні та військові злочини: Коаліція 5am пояснила різницю

Це абсолютно різні поняття. Воєнні злочини — порушення законів і звичаїв війни. Військові злочини — порушення порядку проходження військової служби.

Росія вже понад півтора місяця веде повномасштабну війну проти України. Неодноразово цілий світ бачив наслідки воєнних злочинів, які вчинила Росія та російські війська. Кожен день з’являються нові факти. Але часто воєнні злочини неправильно називають військовими злочинами. Коаліція Ukraine5am пояснює різницю. 

Воєнні злочини – це серйозні порушення законів та звичаїв війни. Мова йде про вбивства (за виключенням вбивства комбатанта комбатантом) і катування, що мають місце в умовах збройного конфлікту, знищення або присвоєння майна без воєнної необхідності, призов на окупованій території, незаконні переміщення цивільного населення, атаки на цивільні об’єкти тощо. Воєнні злочини у Римському Статуті Міжнародного кримінального суду (Стаття 8(2) стоять поряд  із такими злочинами, як геноцид, агресія, злочини проти людяності. 

Військовим кримінальним правопорушенням визнається «… правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів». Саме поняття «військовий злочин» зникло з Кримінального кодексу України ще 2018 року. Тобто це: невиконання наказів, опір начальству, порушення відносин підлеглості, самовільне залишення частини, дезертирство, порушення цілого ряду встановлених правил несення військової служби тощо (див. ст.401-435 КК України).

Також важливою відмінністю від військових злочинів є те, що воєнні злочини можуть бути вчинені виключно в умовах збройного конфлікту та пов’язані з ним. Військові кримінальні правопорушення можуть вчинятись як під час збройного конфлікту, так і під час проходження військової служби в мирний час.

Читайте також: Україна має право на репарації від Росії – Мамедов 

Попри те, що Київ узяв на себе зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ратифікувати Римський статут, українська влада досі цього не зробила. Чому? Як це може позначитися на міжнародному розслідуванні злочинів, вчинених російськими військовими в Маріуполі, Харкові, Херсоні, Бучі, Бородянці, Ірпені, Чернігові, Волновасі та багатьох інших українських містах і селах? Відповіді на ці та інші запитання — в інтерв'ю ZN.UA заступника генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуза Мамедова «Чому нашій країні необхідно ратифікувати Римський статут».