UA / RU
Підтримати ZN.ua

Влада отримала безпрецедентний дозвіл від суспільства втручатись у справи церкви

З одного боку це зумовлено недовірою до УПЦ МП, з іншого падінням авторитету церкви загалом.

Після понад року повномасштабного вторгнення Росії українці загалом – 63% - підтримують втручання держави у церковні справи - 19,3% вважають, що влада має контролювати церкву в інтересах суспільства, а ще 45,7% — що втручання влади можливе у виняткових випадках, коли йдеться про національну безпеку, пише у своєму матеріалі «Доля УПЦ МП: дорога від храму» Катерина Щоткіна, посилаючись на дані соцопитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA.

«Упродовж тридцяти років незалежності влада грала в церковні ігри за заданими правилами, згідно з якими можна було комбінувати, створювати, укладати з церквою союзи або, принаймні, пакти про ненапад, дарувати за це майно та привілеї. Але було не прийнято відбирати майно, тим паче забороняти цілу релігійну організацію. На тлі повномасштабної війни та безпрецедентної популярності влади правила змінилися. Привілеї та майно, які раніше використовували тільки як пряник, тепер використовують як батіг», - зазначає авторка.

Вона зазначає, що прихильність громадян до питання втручання в справи церкви, здебільшого, відображає недовіру до конкретної церковної структури – УПЦ МП. Але це створює ризик, оскільки влада отримує від суспільства мандат на втручання в ті сфери, яких вона раніше не наважувалася торкатися.

«Ми маємо справу не просто з боротьбою з конкретною церковною структурою, а й зі змінами правил гри в державно-церковній політиці. І вперше в нашій історії перевага — на боці влади», - зауважує авторка.

Читайте також: Українці не можуть пробачити УПЦ МП пропаганду «русского міра» та зневагу до війни на Донбасі

Водночас соціологи зазначають, що інтерес суспільства до церковного порядку денного в українців є невисоким. Так, лише 12% опитаних підтримали об'єднання УПЦ МП і ПЦУ в одну церкву, а ще 9% вважають, що до них слід приєднатися й Українській греко-католицькій церкві. Натомість  30% респондентів вважають, що Україні не потрібна єдина церква.

При цьому Щоткіна вважає, що  бажання українців позбутися УПЦ МП ніяк не пов'язане з прагненням монолітної церковної єдності.

«Поліконфесійність — свого роду конкуренція на ринку духовних послуг — завжди була сильною стороною України. І, судячи з настроїв українців, так буде й надалі», - зазначає вона.

Журналістка зауважує, що авторитет церкви в суспільстві останнім часом падає загалом.

«Мало кому в церкві подобається втручання влади в церковні справи. Але нікому не хочеться заступатися за УПЦ МП. Не лише «тому, що МП». А ще й тому, що ця церква упродовж десятиліть сама робила та зробила все, щоб відштовхнути від себе», - резюмує Щоткіна.