3 нещодавно запропонував розмістити на Сході України миротворців ООН. Хоча в Росії це здається мирним розворотом, російський президент насправді не мотивований бажанням дружби.
Його пропозиція дуже схожа на російські дії в Грузії перед 2008 роком, коли він підтримував спостережну місію ООН в зоні конфлікту в Абхазії, а також місію ОБСЄ в Південній Осетії. За задумом Москви, вони повинні були доповнити російські так звані "миротворчі" сили. Але замість того, щоб добиватися тривлого миру, ці кроки були скеровані на закріплення присутності Росії на території Грузії.
Про це в статті для Altantic Council пишуть директор Грузинського інституту політики і професор полілотології Тбіліського національного університету Корнелій Какахія і політичний аналітик Джозеф Ларсен.
Вони зауважують, що в Донбасі Росія використовує військову силу для створення постійного невирішеного конфлікту. Війна накладає інтенсивний тиск на уряд в Києві і сприяє затуханню імпульсу реформ і євроатлантичної інтеграції. Якщо Україна, Росія і російські маріонетки досягнуть угоди про тривале перемир'я, то відбудеться лише тимчасовий перепочинок і не більше.
На думку експертів, Києву і Заходу варто чекати другої фази конфлікту. Про це говорить урок, який можна винести з досвіду Грузії, яка стала жертвою російського вторгнення в 2008 році. І та війна насправді так і не закінчилася. Москва лише замінила грубу силу на підривну діяльність. Ця тактика включає також проведення так званих "кордонів" між окупованими територіями і вільною частиною Грузії. Цей процес почався невдовзі після закінчення гарячої фази війни. Він став інтенсивнішим з 2013 року. Кілька разів російські війська і осетинські бойовики перенесли ці так звані "кордони" вглиб Грузії.
Створюючи ці фізичні кордони, Росія надає постійний характер абхазькому і осетинському сепаратизму, а також використовує слабкість грузинської держави. Це сіє сумніви в суспільстві щодо життєздатності європейського майбутнього.
"В той час, як Україна і її союзники обмірковують нові миротворчі формати, їм варто пам'ятати, що присутність миротворців не зупинила російське вторнення в Грузію в 2008 році. Так само присутність моніторингової місії ЄС не зупинила російську повзучу анексію грузинської території з того часу", - йдеться в статті.
Автори вважають, що Україні краще триматися подалі від таких угод. Москва пропонує дуже вузьку присутність миротворців ООН, яка виключає охорону українсько-російського кордону. Це дасть їй постійний доступ до Донбасу. Ця ситуація повністю буде співпадати з тією, яка склалася в Абхазії і Південній Осетії.
Росія буде наполягати, що будь-яка угода про припинення вогню повинна дати їй постійне право вето в Україні, як це було з Грузією. Коли гаряча фаза війни закінчиться, Росія, швидше за все, почне роботу над підривом українського суверенітету, використовуючи схожі методи, що і в Грузії.
По-перше, вона продовжить міжнародну кампанію за визнання анексії Криму на кшталт тієї, яку вона розгорнула на підтримку "незалежності" Абхазії і Південної Осетії. Росія не добилася успіху у випадку з грузинськими територіями, але щодо Криму ситуація може скластися інакше, зважаючи на те, що популісти в Європі висловлюються на підтримку російської анексії українського півострова.
По-друге, Росія може розпочати політику фактичної анексії Донбасу, але офіційно не буде проголошувати це "приєднання", щоб уникнути міжнародних наслідків. Зміцнення військової присутності в регіоні дасть Москві базу для підриву уряду в Києві. Росія постійно робить так в Абхазії і Південній Осетії, з якими вона підписала так звані угоди про "союз і інтеграцію" в 2014 і 2015 роках.
На думку авторів, такі російські дії стануть ознакою початку другої фази війни Росії проти України. Як і у випадку з Грузією, Кремль буде застосовувати проти сусідньої держави ненасильницькі інструменти, щоб посилити тиск на уряд в Києві і підірвати євроатлантичну інтеграцію.
Україна і її західні партнери не повинні повторити помилок російсько-грузинської війни. Для початку санкції повинні лишитися в силі навіть після того, як в Донбасі встановиться тривалий режим припинення вогню.
Нещодавно спеціальний представник США Курт Волкер сказав, що Вашингтон не має наміру пов'язувати врегулювання в Донбасі з Кримом. Проте Захід не збирається визнавати анексію півострова.
Як повідомлялося раніше, Волкер висловив думку, що резолюція ООН щодо введення миротворців у Донбас може бути готова до кінця року. За запевненням Волкера, США продовжать тиск на Росію з вимогою вивести війська з території України.