В Україні трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються відповідним законодавством. Бувають випадки, коли працівника звільняють. Фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці розповіли, в яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога.
У Держпраці зазначили, що виплата вихідної допомоги передбачена в разі припинення трудового договору з підстав, передбачених статтею 44 Кодексу законів про працю, зокрема:
- відмови працівника від переведення на роботу до іншої місцевості разом із підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці;
- змін в організації виробництва та праці, зокрема, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
- виявленої невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи, а також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або його скасування, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Фахівці підкреслили, що в цих випадках працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Також згадана стаття передбачає виплату вихідної допомоги:
- в разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу – в розмірі двох мінімальних зарплат;
- внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення – в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому, ніж тримісячний середній заробіток;
- в разі припинення повноважень посадових осіб – у розмірі, не меншому, ніж шестимісячний середній заробіток.
7 січня 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив і подав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу (ТК), що позиціонується як крок до євроінтеграції. Насправді ж цей документ є небезпечним для працівників, оскільки грубо порушує принципи соціального діалогу, суперечить ратифікованим конвенціям Міжнародної організації праці (МОП) і директивам Євросоюзу, а також послаблює захист трудових прав у воєнний час. Детальніше про це – у статті експерта з питань соціальної політики Андрія Павловського «Понаднормова праця, скорочення відпусток, безконтрольні звільнення. Що загрожує працівникам у новому Трудовому кодексі» на ZN.UA.