Верховний суд України 13 листопада, у середу, ухвалив рішення щодо справи колишнього депутата Олександра Шепелєва, який був засуджений до 15 років позбавлення волі за низку злочинів.
Але, незважаючи на вирок Оболонського районного суду Києва від 3 серпня 2022 року, яким його було засуджено до 15 років позбавлення волі, він вважається таким, що повністю відбув покарання.
[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/562/50/photo_2024-11-14_14-36-24.jpg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/562/50/photo_2024-11-14_14-36-29.jpg" rtitle="undefined"]
Колишнього народного депутата звинувачували у державній зраді, роботі на російське ФСБ, серії замовних вбивств та фінансових злочинах. Його бурхлива "діяльність" розквітла у середині 2000-х років.
Перше, і головне, обвинувачення, яке інкримінували Шепелєву, як повідомляло ZN,UA, - розкрадання коштів банку "Родовід" на суму 340 млн грн. Обвинувачення ґрунтувалося на свідченнях тимчасового адміністратора банку Сергія Щербини, який санкціонував виділення 300 млн грн за послуги юридичної фірми і 40 млн - на ремонт орендованої у Шепелєва будівлі. Щербина визнав ці свої рішення злочинними і заявив, що прийняв їх під тиском Шепелєва, якому, за словами Щербини, тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко надала неофіційний статус "куратора". Жодних формальних повноважень при цьому Шепелєв не мав.
Другим звинуваченням було розкрадання 315 млн коштів рефінансування Національного банку - тут Шепелєв проходив у справі разом із колишнім "сімейним" банкіром Павлом Борульком - засновником банків "Національний стандарт", "Володимирський", "Європейський" та інших установ. Усі рішення приймали Борулько та посадові особи банків, однак слідство також вбачало "кураторство" Шепелева.
У січні 2013 року у справі Шепелєва з'явився значно серйозніший епізод - організація вбивства полковника МВС Єрохіна у 2006 році. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко звинуватив "депутата БЮТ Ш." у причетності до вбивства Єрохіна. Однак офіційно прізвище Шепелєва ніхто не назвав, обвинувачення не висувалися. У грудні 2010 року відбувся суд над вбивцями Єрохіна. Виконавці отримали строки, однак замовників слідство не встановило. Через два роки після винесення вироку у справі прокуратура заявила, що організатором був Шепелєв.
Ще одне звинувачення - організація вбивства голови Наглядової ради "АвтоКразбанку" Кириченка у 2003 році Справу контролював прокурор Донецької області Віктор Пшонка особисто. За 10 років Шепелєва у зв'язку з цією справою ніхто не згадував.
Йому інкримінували також замах на вбивство голови правління банку "Союз" Сергія Дядечка. За версією слідства, замах на Дядечка замовив Шепелєв, а прямим виконавцем був Василь Данилов - близький друг і партнер Шепелєва, який безпосередньо стріляв з автомата.
Після висунення перших обвинувачень Шепелєв тривалий час переховувався за кордоном, у 2014-му році був затриманий в Угорщині та екстрадований в Україну. Його заарештували, але Шепелєв потрапив до лікарні, а звідти - втік. У 2015 році Шепелєва затримали на території РФ, яка відмовилася видавати його українській стороні за запитом про екстрадицію. Після всього він знову опинився в Україні.
8 лютого 2018 року ексдепутат Олександр Шепелєв був затриманий співробітниками СБУ у Київській області. Серед іншого у нього був вилучений фальшивий паспорт громадянина України, а також посвідчення співробітника так званого "МДБ ДНР" на ім'я Миколи Боруха. З того часу він перебував під вартою.
Але рішенням ВС відтепер вважається, що ексдепутат повністю відбув покарання – більший термін поглинув менший, на який його було засуджено, частину він вже відбув, а дещо було скорочено у термінах.
Верховний суд, розглянувши касаційну скаргу засудженого Олександра Шепелєва та його захисників Андрія Солдатова та Юрія Татькова та касаційну скаргу прокурора Вікторії Оршавської, відмовив у задоволенні скарги прокурору і частково задовольнив скаргу іншої сторони. Ухвалу суду підписали судді Василь Бородій, Галина Крет, і Андрій Чистик.
Зокрема, згідно ухвали, змінено вирок Оболонського районного суду Києва від 3 серпня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, що вплинуло на час перебування під вартою.
Так, Суд постановив вважати Олександра Шепелєва засудженим за ч. 3 ст. 27, п. 6, 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України (організація замовного вбивства групою осіб з корисливих мотивів) до покарання у виді позбавлення волі на термін 15 років, з конфіскацією майна, окрім житла. Але на підставі ч. 4 ст. 70 КК суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Тому за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання (7 років позбавлення волі) за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 7 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та ч. 2 ст. 393 КК України (втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена повторно) Шепелєву було призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
При цьому в термін остаточного покарання було враховано покарання, відбуте Шепелевим за вироком Деснянського районного суду Києва від 7 серпня 2020 року, і всі строки, зараховані постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду 6 липня 2023 року у справі Nº754/1100/17. Все це у сукупності дозволило вважати покарання повністю відбутим.
Всі інші судові рішення залишено без змін.
Постанова Верховного суду є остаточною та оскарженню не підлягає, вказано у рішенні.
Повний текст постанови буде проголошено 18 листопада 2024 року о 15:15 годині, повідомили у Верховному суді.
Нагадаємо, видання Укррудпром 11 січня з посиланням на неназвані джерела, писало про те, що неочікувано колегія суддів Верховного Суду, до якої входили В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець, змінила вирок по справі втечі з-під варти. Таким чином Шепелєва намагалися випустити на свободу, адже порахували так, що він відбув уже семирічний строк увʼязнення – враховано навіть було деякі терміни за «законом Савченко» (зарахували термін перебування в СІЗО в Росії, хоча він не був екстрадований). Але новий вирок – 15 років ув'язнення – залишив засудженого за гратами. Як виявилося, ненадовго.