Україна покращила свій законопроект щодо проведення 3. Однак в ньому все ще є кілька прогалин, над якими Києву потрібно попрацювати. Зокрема, варто відділити процес люстрації від боротьби з корупцією.
Про це йдеться у висновках Венеціанської комісії щодо українського закону "Про очищення влади".
Експерти зауважили, що український законопроект не схожий на інші аналоги, які були ухвалені урядами в Східній і Центральній Європі. На відміну від них, український документ значно ширший і включає в себе положення, які націлені на боротьбу з корупцією.
У європейському відомстві зауважили, що новий демократичний режим має законне право захистити себе від політичних еліт попередньої недемократичної влади, так само, як і боротися з корупцією.
"Однак, обидві цілі навряд чи можна досягти однаковими методами. Виключення з громадського життя на певний період повино стосуватися люстрації. Але статтю 38 запропонованого закону "Про очищення влади" потрібно перенести до закону про "Принципи боротьби і запобігання корупції". Рішення про виклчюення із громадського життя повинне бути заснованим на правопорушеннях і фінансових даних, а також варто взяти до уваги ступінь правопорушення. Такі рішення на основі закону "Про очищення влади" не повинні суперечити положенням Кримінального коду щодо позбавлення права осіб займати певні посади", - йдеться у висновках Венеціонанської комісії.
Також європейське відомство не радить проводити люстрацію серед звичайних суддів, нагадуючи про український закон "Про відновлення довіри до судочинства". Також експерти зауважили, що деякі положення люстраційного проекту вводять в оману і їх треба виключити. Зокрема, статті щодо заборони колишнім чиновникам брати участь у громадському житті. Ця заборона водночас не виключає їхнє право бути кандидатами на будь-які виборні посади.
Також новій владі в Україні доведеться самим визначити, хто з чиновників режиму Віктора Януковича заслужив бути люстрованим.
"Приймаючи рішення, варто пам'ятати про конкретні ситуації в Україні і в цей же час поважати принцип, що коли "організація вчинила серйозні порушення прав людини, тоді член, співробітник чи агент повинні нести відповідальність як співучасник цих порушень, якщо він займав високу посаду в організації", - йдеться в документі.
Також в українському законопроекті вказано, що люстрація повинна відбуватися на місцях. Але венеціанські експерти радять все ж таки проводити процес очищення влади централізовано.
"Люстрацію варто адмініструвати централізовано. Якщо відбувається процедура децентралізації, компетенція Виконавчого Органу повинна бути посилена (або її повноваження повинні бути уточнені). Найголовніше, Виконавчий Орган повинен служити в якості органу адміністративного нагляду, відкритого для скарг осіб, які підлягають люстрації. Адміністративний огляд не повинен служити в якості заміни судового розгляду, який повинен відбутися настільки швидко, наскільки це можливо", - йдеться в документі.
Також у висновках Венеціанської комісії йдеться про те, що люстраця не повинна замінити структурні реформи, націлені на боротьюу з корупцією і посиленням верховенства закону. Це швидше екстраординарні заходи для самозахисту демократії, які обмежені повагою європейських законів щодо захисту прав людини і законних спрандартів.
Сьогодні в Мінюсті заявили, що Венеціанська комісія в цілому схвалила закон про люстрацію. Про це сказав голова міністерства Павло Петренко. При цьому він зазначив, що "технічні зауваження, які були зроблені щодо майнової люстраційної перевірки і порядку функціонування незалежного антикорупційного органу будуть враховані української владою при доопрацюванні змін до Закону про очищення влади в парламенті".
Закон про люстрацію ("Про очищення влади") набув чинності 16 жовтня 2014 року. Закон забороняє для високопоставлених чиновників режиму екс-президента України Віктора Януковича займати посади в органах державної влади на 10 років, для інших - 5.
Крім того, під люстрацію потрапили чиновники, які:
- займали посади в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року і не були звільнені з відповідної посади за власним бажанням;
- були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії СРСР або на керівних посадах ЦК ЛКСМУ;
- були штатними працівниками або негласними агентами КДБ СРСР, інших союзних республік СРСР, Головного розвідувального управління Міністерства оборони СРСР, які закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).
У середині квітня 2015 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що в Україні вже звільнено 500 осіб, які підпали під закон про люстрацію, 1500 звільнилися самі.