Українських правоохоронців майже не карають за незаконне притягнення громадян, у 2014 році було винесено лише чотири обвинувальні вироки у таких справах, упродовж п’яти наступних років – жодного.
У Кримінальному кодексі України є стаття 372, яка передбачає покарання правоохоронців за притягнення до відповідальності завідомо невинної особи. Однак на практиці вона є «мертвою» і майже ніколи не призводить до покарання винних.
Водночас заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в інтерв’ю «РБК-Україна» казав: щорічно за цією статтею засуджують кілька десятків правоохоронців.
«Цією статистикою Геращенко аргументував нібито обґрунтованість підозр у «справі Шеремета» щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Однак озвучена Геращенком цифра не відповідає дійсності», - пише Данило Мокрик для проєкту «FactЧек» на Bihus.info.
У Державній судовій адміністрації журналістам повідомили, що за період з 2014 по 2019 роки включно було лише чотири обвинувальні вироки за ст. 372. Усі – у 2014 році, одразу після Революції Гідності, коли найбільш активно ініціювали кримінальні провадження за злочини проти Майдану. У 2015-2019 роках не було жодного обвинувального вироку за цією статтею.
Минулого року в Україні був один виправдувальний вирок за статтею 372. Статистики за поточний рік у Державної судової адміністрації поки що немає.
«Відтак заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив неправдиве припущення про те, що на рік карають декілька десятків правоохоронців за незаконне притягнення людей до кримінальної відповідальності. Ба більше, ця стаття Кримінального кодексу узагалі не є дієвою в Україні», - підсумовується у матеріалі.
2 липня у пресслужбі Національної поліції заявили, що справа Шермета готова до передачі в суд. На початку червня голова МВС Арсен Аваков заявив про те, що частину матеріалів справи Шеремета вже передали до суду. Зокрема, йдеться про матеріали, де фігурують Яна Дугарь, Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року внаслідок підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.