Військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає, що в Україні прийшов час для укладення нового суспільного договору. Адже той, що діяв з 24 лютого 2022 року вже не відповідає реаліям, про що Решетилова зазначила у статті для «Новинарні».
«Негласний суспільний договір ми мали з 24 лютого 2022 року. Дуже коротко про його суть: ми як нація прийняли рішення боротися за збереження держави до кінця. У нас є армія і добровольці, які до неї приєдналися, вони захищають країну, решта — безумовно їх підтримують морально й економічно. Є президент та уряд, які залишилися і готові битися за збереження держави, — тому ми як суспільство утримуємося від надмірної критики і погоджуємося з їхніми рішеннями», — зазначила Решетилова.
За її словами, ці неписані правила практично безвідмовно діяли перші два-три роки після початку повномасштабного вторгнення РФ. І саме вони допомогли українцям вистояти. Однак реальність змінюється, а люди адаптуються до війни і хочуть контролювати процеси у своїй державі. Те, що українці вирішили не миритися із порушеннями, омбудсмен називає природним і нормальним. Водночас вона наголосила, що протягом цих років не змінюється одне: прагнення РФ знищити українців.
«Очевидно, що за цих умов ми маємо проговорити базові принципи, на яких мають ґрунтуватися наша спільна боротьба і наш шлях до перемоги. Базовий консенсус: ми маємо зберегти нашу державу. І якщо ми всі з цим погоджуємося, у чому я не маю сумнівів, то наступна теза має бути така: збереження держави — це спільна відповідальність кожного і кожної. А далі починається розмова, де відповідальність із абстрактного поняття набирає цілком осяжних рис. І відбувається розподіл цієї відповідальності. Для кожного і кожної», — додає Решетилова.
За словами омбудсменки, у новому суспільному договорі держава повинна взяти на себе відповідальність за чесну комунікацію з суспільством, нетолерування корупції та порушень прав людини. Також вона має бути відповідальною за формування прозорих правил гри для всіх.
Тоді як суспільство має дозволити посилити заходи, необхідні для ефективної оборони, прийняти повну мілітаризацію і неуникність служби в армії кожного і кожної, кому це визначено державою.
Решетилова на прикладі мобілізації пояснила, як це мало б виглядати:
- Верховна Рада ухвалює пакет законопроєктів про справедливу службу, яким обмежуються права тих, хто ухиляється від неї, і водночас забезпечується ротація та демобілізація військових, які служать вже досить довго;
- уряд забезпечує перехід від «економічного» до «критичного» бронювання, що включає навіть відкриті поіменні списки заброньованих з обґрунтуванням незамінності для сектору економіки;
- Мініоборони проводить реформу мобілізації: від налагодження роботи реєстрів до реформування ТЦК, а також технологічної трансформації армії;
- МВС забезпечує неухильне дотримання законодавства щодо мобілізації, розшукує порушників, доставляє їх у місця збору та притягує до відповідальності;
- правоохоронні органи забезпечують невідворотність покарання за порушення мобілізації, зокрема і порушення прав людини та корупцію;
- СБУ починає більше протидіяти пропаганді РФ та будь-яким намаганням зірвати мобілізацію;
- Сили оборони забезпечують якісну підготовку, ефективне застосування особового складу, максимальне збереження життя і здоров’я військових на всіх етапах служби; притягають до відповідальності і обмежують у просуванні по службі командирів, які порушують права військовослужбовців чи недбало ставляться до виконання обов’язків;
- Органи місцевого самоврядування взаємодіють із Нацполіцією та СОУ щодо інформування про місце перебування громадян, які підлягають мобілізації; забезпечують супровід і підтримку родин військових і ветеранів;
- Бізнес адаптується до того, що броні стане менше, забезпечує робочі місця, гідні умови для демобілізованих військових і бере участь у «ротаційних заходах»;
- медіа та Telegram-канали впроваджують жорсткі редакційні політики, аби не було популяризації ухилення від військової служби. І це також стосується телеграм-пабліків;
- суспільство не толерує «ухилянство» і приймає як невідворотний факт те, що служити повинні всі, кого зобов’яже держава, і погоджується, що держава не може прийняти відмову громадянина від служби у час війни.
«Кожен «підписант» нового суспільного договору повинен розуміти свою частину відповідальності за успіх нашого спільного проєкту. Для когось це може звучати очевидно, хтось скаже, що все це прописано в законах. Але я вірю в силу суспільної дискусії і комунікації. І вірю, що кожен і кожна, хто дочитав до цих рядків, задумався над власним місцем і власною роллю у договорі. Без усвідомлення спільної відповідальності жодні зміни не дадуть результату. А невиправдані очікування призводитимуть до нових майданів, поки якийсь із них не коштуватиме нам держави», — підсумувала Решетилова.
Омбудсменка також зазначила, що чимало людей з її оточення, зокрема бойові офіцери, вважають «картонковий протест» недоречним під час війни, незрілим та далеким від реалій сьогодення. Водночас вона наголосила, що попри незгоду з окремими вимогами протестувальників, вона не поділяє такої думки. Решетилова наголосила, що цивілізований протест і діалог із владою — це те, що відрізняє нас від росіян.
Попри призначення генерала Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача ЗСУ, ветеран російсько-української війни Дмитро Козятинський дав зрозуміти, що протести продовжаться. Відставка Олександра Сирського була однією з вимог протестувальників. Водночас вони, вочевидь, готові й надалі вимагати повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони, попри те що тимчасовим виконувачем обов’язків очільника Міноборони вже призначили Євгена Хмару.
Так, більшість користувачів у коментарях підтримали ідею продовжувати протести та зазначили, що владу потрібно дотиснути. Деякі також закликали не зупинятися на Федорові та вимагати звільнення інших неоднозначних посадовців.