Змістовне наповнення середньої освіти на територіях, підконтрольних сепаратистам, концептуалізується відповідно до засад "Конституции ДНР": "восстановление единого культурно-цивилизационного пространства Русского Мира на основе его традиционных религиозных, социальных, культурных и моральных ценностей, с перспективой вхождения в состав Большой России как ореола территорий Русского Мира".
Про це пише у статті для DT.UA науковий співробітник Науково-дослідного інституту Українознавства Олександр Хоменко.
Засіб для досягнення цієї мети - тотальне переведенні всієї освіти на російські стандарти, які впродовж багатьох років правління нинішнього президента РФ виступають надійними "прес-формами" для "серійного" виробництва лояльних до Кремля підданих, зазначає автор.
Протягом певного часу функціонерам "народних республік" здавалося, що русифікувати навчання в середніх школах надзвичайно легко. Але виявилося, не все так просто. Зруйнувати українську систему освіти, звичайно, не проблема, але тоді на підконтрольних "ДНР" і "ЛНР" територіях не було б взагалі ніякої освіти. З цієї причини освітня політика "Новоросії" вимушено стала більш реалістичною: педагогам дозволено, викладаючи природні і гуманітарні дисципліни, там, де вони не пов'язані з українською патріотичною ідеологією, орієнтуватися на розроблені МОН України програми і Типові навчальні плани. У навчальному процесі продовжують використовуватися українські підручники.
Але орієнтація на "цінності" "Русского Мира" залишається незмінною. Так, "міністри освіти ЛНР та ДНР" Леся Лаптєва й Ігор Костенок заявили, що у січні 2015-го розпочинається перехід на російські стандарти освіти, замість 12-бальної запроваджується 5-бальна система оцінювання, і здійснюватиметься обов'язкова перепідготовка всіх вчителів.
Русифікується не лише змістовий контент, а й мовний режим роботи освітніх закладів: обидва міністерства освіти "республік" видали накази, які зобов'язують "организовать преподавание, обучение и воспитание в учреждениях образования всех уровней, типов и форм собственности на русском языке".
Але цей "перехід", який потребуватиме повної заміни всіх навчальних програм з усіх дисциплін, всього методичного забезпечення, всіх підручників, навіть його ініціатори сприймають більше як риторичну декларацію, ніж розроблений план конкретних дій, пише автор.
Особливу увагу функціонери освітніх відомств сепаратистів звертають на предметно-змістовний контент навчального процесу. Загальний напрямок тут теж незмінний - русифікація. Терористи навіть не вважають за потрібне цю тенденцію якось маскувати.
В українських за статусом школах Луганська мову Шевченка і Франка дозволено вивчати тільки протягом одного уроку на тиждень, і до того ж називається цей предмет "іноземна мова".
Мова йде не тільки про мову, а про системне знищення в дискурсі шкільної освіти всіх "маркерів" українознавства. В шкільних програмах "ЛНР" з 1 січня 2015 р. повністю вилучено курс історії України, який буде замінений предметом "История Отечества" - вочевидь, російського, з певною луганською "специфікою".
У школах "ДНР" українська історія формально ще не заборонена, проте методичні рекомендації "Минобразования" наполегливо радять учителям замінити її "другим базовым курсом".
Замість географії України у тій-таки "ДНР" впроваджено предмет "География родного края", з курсу правознавства вилучено згадки про Конституцію України та інші закони, предмет "Я і Україна" (4 кл.) має бути замінений курсами "Природоведение" та "Обществоведение", з курсу "Я у світі" (3 кл.) наказано прибрати всі українознавчі аспекти, замінивши їх "материалом курса "Донеччиноведение".
З курсу української літератури мають бути вилучені стрілецькі пісні, драма Лесі Українки "Бояриня", вірш В. Сосюри "Любіть Україну!", поезії В.Голобородька "Наша мова" і "Ми йдемо" - перелік можна продовжувати й продовжувати. Хоча тепер, з огляду на задекларований перехід до російських стандартів, узагалі не зрозуміло, як вивчатиметься українська література. Бо цього предмета як окремої дисципліни в російських освітніх стандартах просто не існує, зазначає автор.
Утворений таким чином ідеологічний вакуум заповнюється препарованим за московськими взірцями "православием", впровадженню якого в освітній простір "народні республіки" приділяють особливу увагу.
Різні варіанти курсів на кшталт "Основы православной культуры" апробуються на школярах і студентах як своєрідний замінник поки що остаточно не сформованої в "ЛНР" та "ДНР" державної ідеології.
За прямим наказом сепаратистського керівництва, в школах проводяться "уроки мужества". Фактично - це політінформації, на яких учнів закликають бути лояльними до Росії й Путіна. Проте проводити їх зазвичай доручають не вчителям, а бойовикам або шовіністично налаштованим священикам.
У освітній процес шкіл "ДНР" введено предмет "Защита Отечества". Як наголошує "Отдел образования Енакиевского городского совета", саме він "в условиях сложившейся ситуации в Донбассе" покликаний відіграти "ведущую роль в выстраивании системы ценностей подрастающего молодого поколения". Глава "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що такі уроки мають вести поранені бойовики. Але тоді вже вони будуть не зайшлими гостями на "уроках мужества", а повноправними членами педагогічних колективів. Можливо, саме на цих "політруків" і покладається завдання привести школи до повної лояльності "ДНР". Чи пощастить терористам його зреалізувати? Зараз важко давати якісь прогнози. Що ж до майбутнього школярів, то воно так само цілком залежить від того, чи буде освіта регіону занурена у стагнаційне болото "Русского мира", чи для неї відкриється перспектива разом з усією українською освітою інтегруватися в європейський цивілізаційний, а отже - і освітній простір, резюмує автор.
За інформацією міністра освіти і науки Росії Дмитра Ліванова, в "Луганської Народній Республіці" працює 336 загальноосвітніх закладів, в яких навчаються 25872 дитини, в "Донецької Народній Республіці" працюють 534 школи, де навчаються 146 969 дітей.
Детальніше читайте у статті Олександра Хоменка Чого навчають в школах "народних республік"? у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".