Коли людина проходить реабілітацію, вона має отримати від лікарні, де перебуває, різні допоміжні заходи. Про те, як обліковують людей, що потребують для реабілітації допоміжних або технічних засобів, і як обліковуються ці самі засоби, розповіла заступниця голови МОЗ із питань цифрового розвитку Марія Карчевич в інтерв’ю Аллі Котляр.
«Є державний реєстр медичних виробів, який в тому числі обліковує і допоміжні засоби реабілітації. Функція обліку суб‘єктів, які відповідають за введення в обіг засобів реабілітації, з липня цього року перейшла від Мінсоцполітики до Держлікслужби. Якщо брати функціонал електронної системи охорони здоров’я, зараз ми завершили технічне завдання і готуємося до впровадження оновленої системи реабілітації, у тому числі і її технічної реалізації. Триває тендер на технічну розробку, і в рамках цього буде впроваджено окремий функціонал в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), у тому числі два довідники. Один – «Допоміжні засоби для осіб з обмеженням життєдіяльності ISO 9999», другий – довідник НК 030:2022 «Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я», – зазначила Карчевич.
Вона додала, що Україна довго перекладала і затверджувала класифікатор МКФ як національний. Зараз вже розпочинається процес впровадження, імплементації його в різних сферах – охорони здоров’я, соціальній, освіті, спорті тощо. Тобто там, де він має використовуватися. Також в ЕСОЗ можна буде вести індивідуальний план реабілітації для людей, які потребують цього.
Водночас за словами Карчевич, в МОЗ розуміють, що потрібно окремо звертати увагу на людей з обмеженням функціональності, і створювати більше інструментів, аби вони могли адаптуватися та інтегруватися в соціум – використовувати свої вміння і потенціал для самореалізації. Тому зараз у відомстві говорять про ширшу реформу системи інвалідності в контексті впровадження МКФ.
«Разом із впровадженням нової системи реабілітації, формування індивідуального плану реабілітації мають визначатись медичні та соціальні потреби людини з обмеженням життєдіяльності, щоб уже на ранніх етапах були надані усі можливі інструменти для відновлення, адаптації та інтеграції в соціум. У тому числі і щодо переосвіти та подальшого працевлаштування. У випадку неможливості відновлення відбуватиметься уже підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності, і далі -- надання необхідних соціальних, медичних послуг тощо», – зазначила Карчевич.
Що стосується технічної сторони, то, за словами заступниці міністра, планується інтеграція ЕСОЗ з інформаційною системою Мінсоцполітики.
«Але це поки що лише технічний інструмент. У контексті цієї реформи потрібно глобальне розуміння – як швидко ми зможемо змінити і підходи, і зробити більш дієвими інструменти, які зараз у нас є», – додала Карчевич.
При цьому вона переконана, що якісь швидкі переваги МОЗ зможе мати вже протягом пів року. Більш глобально – це точно реформа кількох років.
Нагадаємо, Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) є однією з найбільших ІТ-систем в Україні. Вона створена свого часу зокрема й задля того, аби збирати дані, аналізувати їх і мати можливість робити прогнози та приймати на їх основі стратегічні рішення щодо здоров’я українців. Марія Карчевич розповіла, як ЕСОЗ працює в умовах війни та який має функціонал.