Час зупинився для України, Білорусі і Росії 26 червня 1986 року, коли на Чорнобильській АЕС вибухнув четвертий енергоблок. Впродовж наступних десяти днів хмари радіоактивних матеріалів піднімалися в атмосферу.
Через тридцять років після тієї катастрофи люди досі намагається зупинити викиди радіації і накрити зруйнований реактор саркофагом, щоб потім роботи розібрали 1400 тонн радіоактивної лави і демонтували залишки реактора. На все це знадобляться десятиліття щонайменше.
Про це сьогодні пише в редакційній статті видання Le Monde, додаючи, що найбільшу ядерну катастрофу 20-го століття варто оцінювати в масштабах часу. І точних даних щодо її наслідків немає і вже не буде. Невідомо, як померли 600 тисяч "ліквідаторів" і скільки смертей, ракових захворювань і вроджених вад були спричинені Чорнобилем у 6 мільйонів людей, які живуть на забруднених територіях. Водночас можна сказати, що сталося із землею і рослинами в зоні відчуження, яка охоплює територію в радіусі 30 кілометрів навколо ЧАЕС. Радіоактивні цезій-137 і стронцій-90, якими просякнута земля в Чорнобильській зоні, розпадуться не раніше ніж через 300 років, а плутоній-239 – через сотні тисяч років.
Однак видання зауважує, що уроки Чорнобильської катастрофи не були засвоєні людством належним чином.
"Безумовно, вимоги до безпеки і прозорості були посилені, але Чорнобиль не допоміг запобігти аварії на Фукусімі, а Фукусіма не врятує від наступної катастрофи. Впевненість у неможливості помилки зникла після того, як країна роботів і найновітніших технологій Японія опинилася в катастрофічній ситуації 11 березня 2011 року точно так само, як СРСР за 25 років до того. Технології були більш досконалими, але аварії запобігти не вдалося", - йдеться в статті.
Видання нагадує про те, що міністр Агенції з ядерної безпеки Франції П'єр-Франк Шеве застерігав про можливість нової ядерної катастрофи в будь-якій точці світу включно з Європою. Будь-яка країна може стати жертвою неочікуваної стихії: землетрусу, урагану, повені чи ж просто людських помилок. Le Monde зауважує, що Франції через 30 років після Чорнобиля і 5 років після Фукусіми потрібно нарешті подумати над скорочення залежності від атомної енергетики.
Напередодні гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін в інтерв'ю ZN.UA зазначив, що Чорнобильська зона може бути використана в якості бази для двох основних видів діяльності: поводження з радіоактивними матеріалами і розміщення об'єктів альтернативної енергетики.
Детальніше про стан справ на ЧАЕС читайте в інтерв'ю Олега Кильницького з гендиректором ЧАЕС Ігорем Грамоткіним "Поразка на Чорнобильській АЕС закінчилося, далі будемо тільки перемагати" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".
Нещодавно повідомлялося, що Німеччина виділить Україні додатково 19 млн євро для ліквідації наслідків Чорнобиля. Поряд з ФРН фінансову допомогу Україні надають 44 держави.
В кінці липня 2015 року на Чорнобильській АЕС з'єднали дві частини нового саркофага, яким до кінця 2017 року повинні накрити зруйнований енергоблок №4. Висота арки складає 110 метрів, довжина - 165 метрів, а арочний проліт становить 260 метрів. Через величезні розміри арка була побудована з двох частин.