"Укроборонпром" по-своєму відреагував на публікацію в ZN.UA статті "Тінь" війни" про те, що підприємства держконцерну та посередницькі фірми під час військових дій продавали зброю захисникам України, подавши до суду на тижневик "Дзеркало тижня. Україна", автора статті Дмитра Менделєєва та активіста-волонтера батальйону "Азов" Світлани Зварич. Не відстало і Міністерство оборони. Обидві організації вирішили захистити свою ділову репутацію.
Позивачі зокрема стверджують, що на внутрішньому ринку зброя продавалася до офіційного оголошення АТО, а не після, пише у своїй новій статті в ZN.UA Дмитро Менделєєв.
Як розповідає Зварич, державний концерн "Укроборонпром" обурився "успішним "бойовим" шопінгом", коли в липні цього року за безготівкову гривню Благодійної організації "Благодійний фонд освітніх інновацій" для добровольців батальйону "Азов" було закуплено 200 автоматів (АКМ 7,62) і 20 кулеметів КМ на заводі "Маяк", який входить в державний оборонний концерн "Укроборонпром".
Зварич наголошує, що в липні, за дорученням командира батальйону "Азов" і Благодійного фонду, волонтер побувала на заводі "Маяк". 18 липня БФ направив до МВС лист за №11/23-07. 23 липня завод "Маяк" вислав на електронну пошту проект договору, а вже 28 липня "Договір на постачання майна спеціального призначення" був підписаний під № 143-ю. Ознайомитися з договором можна за посиланням.
Як зазначає Зварич, завод "Маяк" підготував першу партію зброї, її МВС отримало і передало добровольчому батальйону. 30 липня Благодійний фонд заплатив заводу "Маяк" 190832,04 грн, а 20 серпня ще 250 тис. грн.
"Договір був укладений 28 липня 2014 р. А тепер увага: "Укроборонпром" в позові стверджує, що зброю було закуплено до початку АТО! Тобто 28 липня 2014 року, на день укладення договору, ніякого АТО не було!" - розповіла Зварич.
Більш того, розповідає вона, тепер завод "Маяк" стверджує, що мав справу тільки з МВС. "Тоді на якій підставі прийняв кошти від Благодійного фонду? Може, завод "Маяк" їх поверне?" - зазначає волонтер. Окремий скандал - зі станками під кулемети: після підписання договору виявилося, що завод "Маяк" їх не виробляв і навіть креслень на них не мав
"Таким чином, у суді нам треба довести: а) за станом на 28 липня 2014 р. в Україні йшла війна під назвою "АТО"; б) добровольці реально воювали і воюють; в) добровольчим батальйонам потрібна зброя; г) державні структури продають зброю для добровольців".
Зварич нагадує, що батальйон "Азов", який нещодавно став полком, незважаючи на твердження "Укроборонпрому" про те, що влітку ніякого АТО не було, з березня цього року воює на сході. Спочатку це був "Чорний корпус", а вже в травні "чорні чоловічки" стали батальйоном МВС "Азов". 13 червня 2014 р. батальйон "Азов" звільнив від бойовиків Маріуполь. За час бойових дій батальйон "Азов" втратив 14 бійців, поранено 27. Понад 40 бійців представлені до нагород різних рівнів.
Як зазначає Менделєєв, матеріали позовної заяви "Укроборонпрому" самі в собі несуть доказ незаконної діяльності Концерну та його підприємств: завдяки тимчасово виконуючому обов'язки генерального директора Концерну С.Пинькасу редакції ZN.UA вдалося отримати практично повні дані щодо згаданих у "Тіні війни" договорах реалізації на внутрішньому ринку зброї і бойової техніки.
У зв'язку з цим, можна відзначити три пункти, пише Менделєєв.
По-перше, масштабний продаж зброї всередині країни вже сам по собі є злочином. Цю продукцію мають право купувати тільки військові формування, створені відповідно до законодавства, але ніяк не комерційні структури, ні державні, ні приватні. Виключно за межами України може бути реалізоване майно військового та подвійного призначення, що вивільняється Генштабом Міноборони як зайве.
По-друге, все військове майно, зазначене в попередній статті "Тінь війни", було продано уповноваженими підприємствами на внутрішньому ринку. Про це свідчить звіт Міноборони про відчужене військове майно через уповноважені урядом підприємства, підписаний директором департаменту фінансів МО. Важко повірити, що з цим звітом керівники "Укроборонпрому" не знайомі, зазначає Менделєєв.
Копія повного переліку.
По-третє, позивачі стверджують, що зброя продавалася до офіційного оголошення АТО, а не після. Виникає питання: а кому ж тоді зброя продавалася на внутрішньому ринку? "І, тим не менш, державні та уповноважені урядом структури не зупинили продажу зброї, якого так не вистачає фронту, ні до, ні під час АТО. Про що свідчать дати реалізації контрактів у графах вищезазначеного переліку", - пише Менделєєв.
Волонтер Світлана Зварич відзначає, що після виходу попередньої статті очікувала відвертої розмови з представниками "Укроборонпрому". Однак замість аналізу, замість спроб отримати інформацію про посередників, місця продажу, про обставини, "Укроборонпром" і Міністерство оборони подали позов про захист ділової репутації. На її переконання, відповіді на ці та інші питання повинна шукати військова прокуратура.
Втім, військова прокуратура шукає відповідь і на інше питання. Власне, відповіддю на нього і став позов державних структур.
Насмілимося припустити, що поштовхом до подібної реакції стало доручення президента України Петра Порошенка (див.на сайті), направлене Генеральному прокурору Яремі 7 вересня 2014 р. Доручення народилося через два дні після виходу статті і було сформульовано під час засідання в АП з силовиками. У дорученні йдеться: "За результатами проведеної перевірки, в разі підтвердження наявності складу злочину за ознакою підриву обороноздатності держави, притягнути до відповідальності (увага! - ред.) автора статті про продаж зброї та військового майна, яка була викладена на сайті інтернет-видання "Дзеркало тижня". Термін - два тижні".
"Шок. Вбивча логіка" - резюмує Менделєєв.
Детальніше читайте у статті Дмитра Менделєєва "Брехня, що вбиває" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".