Упродовж поточного року в Україні зафіксовано понад 300 нападів на громадських активістів. Після публічних обіцянок розслідувати напад, влада зазвичай забуває про них, щойно згасне громадський інтерес, йдеться у доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International "Права людини у 2018 році".
"Міжнародними правозахисними організаціями… задокументовано понад 50 нападів на активістів та правозахисників в Україні. За даними коаліції місцевих правозахисних організацій, ця кількість є більшою – усього понад 300 нападів", - йдеться у доповіді правозахисників.
У ній також наголошується на тому, що в більшості випадків ефективне поліцейське розслідування не проводилося, а винних не було притягнуто до відповідальності. "Зазвичай, після громадських протестів та тиску, представники влади публічно обіцяють встановити нападників. Проте, ці заяви забуваються, щойно згасає громадський інтерес", - зазначають правозахисники.
І звертають увагу на те, що через відсутність ефективного офіційного розслідування постраждалі від нападів або їхні друзі та колеги змушені проводити власні розслідування.
"Що в деяких випадках дозволило визначити ймовірних підозрюваних. Однак, через брак залученості державних органів, ці зусилля дали обмежений результат", - підкреслюється у доповіді.
Окрім цього, тривогу правозахисників викликають деякі офіційні заяви українських можновладців. Зокрема, генерального прокурора Юрія Луценка щодо вбивства громадської активістки, радниці мера Херсона Катерини Гандзюк. У вересні генпрокурор переклав на активістів частину відповідальності за напади. Оскільки вони нібито самі провокують їх критикою чинної влади.
"Справа Катерини Гандзюк.., є прикладом неадекватності реакції влади на подібні напади", - наголошують у правозахисній організації.
У доповіді згадуються спроби "повісити" відповідальність за напад на Миколу Новікова, перекваліфікація справи на "замовне вбивство" під тиском адвоката Гандзюк і її колег, і складнощі її передачі у підслідність від Національної поліції до СБУ.
"Влада України повинна вжити ефективні заходи для запобігання подальшим нападам на правозахисників та правозахисниць, забезпечуючи їх швидке, ефективне, неупереджене розслідування та притягаючи винних до відповідальності через справедливий суд", - підкреслюється у доповіді.
Правозахисники також закликали МВС, ГПУ та правоохоронні органи країни зробити конкретні кроки для того, аби запобігти подальшим атакам
"Зокрема, відкрито визнати важливість роботи правозахисниць та правозахисників та їх внесок у захист прав людини. Необхідні рішучі дії для того, щоб забезпечити правозахисникам та правозахисницям безпечні умови, в яких буде можливість захищати та просувати права людини, без страху покарання і переслідувань", - резюмують вони.
Найбільш напружена ситуація із нападами на громадських активістів і журналістів – на півдні країни, зокрема, в Одеській і Херсонській областях. У жодному з випадків слідство не встановило замовників злочинів.
Одеські активісти вважають, що за терором проти них стоять мер міста Геннадій Труханов, а також близькі до нього бізнесмен Володимир Галантерник і кримінальний авторитет Олександр Ангерт на прізвисько "Ангел", які фактично монополізували корупцію в Одесі. А місцева поліція і прокуратура фактично захищають інтереси цього угруповання, і не виконують своїх професійних обов'язків.
Докладніше про ситуацію в Одесі читайте в матеріалі Ніни Перстньової "Біси міста "Янгола" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".