UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україні варто раз і назавжди покінчити з радянським мисленням – Atlantic Council

Філософія вільного ринку може допомогти Україні змінитися на краще.

Через два роки після того, як проросійський президент Віктор Янукович втік з України в Росію, українські реформи продовжують буксувати без будь-який результатів, які б змінили країну. За вирішення головних економічних проблем ніхто ще не брався навіть.

Країна як і раніше погрузла в своєму радянському минулому, а популісти розкидаються ілюзорними обіцянками, які націлені на виборців зі старою радянською ментальністю. Результатом цього стало широке поширення корупції, неефективність, брак інвестицій і інновацій, бюджетні проблеми і економічна стагнація.

Про це в статті для Atlantic Council пише професор Університету Західного Онтаріо Безіл Калимон. Задля того, щоб почати процес трансформацій, зростання і здобуття процвітання, він радить Україні радикально порвати зі своїм минулим і нинішньою популістською ментальністю і почати використовувати політики ринкової економіки. Такі політики лежать в основі всіх успішних трансформацій, які відбувалися в пост-комуністичних суспільствах. Головним чином, на його думку, необхідне визнання обмеженої ролі держави і розуміння, що індивідуальна відповідальність і ринкові сили повинні рухати економіку вперед.

Такий підхід буде вимагати драматичних змін у багатьох фундаментальних для економіки системах. Приміром, одна така зміна вже була ухвалена. І це, на думку автора, перехід на ринкову ціну природного газу. Такий підхід критично необхідний для раціоналізації споживання енергії, зменшення великих бюджетних дотацій, стимуляції нових інструментів виробництва і знищення корупційного потенціалу системи подвійного ціноутворення. Однак, ця зміна не здобула широкої підтримки суспільства і широко використовується популістськими політиканами, які обіцяють повернути радянську систему ціноутворення.

Ще одна сфера, де підходи вільного ринку можуть допомогти – це приватизація державних компаній. Ринкові економіки загалом уникають використання держпідприємств для здійснення господарської діяльності. Наявність компаній у державній власності може призвести до вкрай неефективного і корумпованого використання державних активів, роздуття структури державних зарплат, неадекватного чи неправильного інвестування і браку інновацій. Ці симптоми були виявленні у сотень державних компаній. Ринкове рішення – провести приватизацію всіх підприємств окрім стратегічно важливих для держави. Але, знову ж таки, цей процес не здобув громадську підтримку, а популісти і корумповані політики продовжують підтримувати стару радянську систему.

Комуністичний чи соціалістичний підхід також передбачає, що держава відповідальна за виплату пенсій. На противагу цьому, підхід вільного ринку, який практикується у багатьох країнах Заходу, передбачає, що держава забезпечує виплату лише мінімальної пенсії. Громадян заохочують за допомогою певних податкових канікул і професійних пільг покращувати своє пенсійне забезпечення особистими заощадженнями.

Такий підхід покладає відповідальність за власний добробут на самих людей і створює сектор приватних заощаджень, які можуть бути використані для інвестування в приватному секторі. Український пенсійний фонд пропонує виплати, які виходять далеко за рамки його платоспроможності. Тож він постійно створює дефіцит в бюджеті. На думку автора, ринковий підхід може дійсно допомогти Україні.

Ще одна сфера, яка потребує очищення від радянського мислення – це система охорони здоров'я. Опираючись на радянську практику, всі медичні послуги надаються безкоштовно завдяки державному забезпеченню. На практиці ж в українського уряду немає можливості виконати цю обіцянку. І система охорони здоров'я не може адекватно платити лікарям і медичному персоналу за роботу. Як наслідок, ціла сфера погрузла в корупції. У тих, кому потрібна медична допомога, постійно вимагають "добровільні внески". Ринкова ж система пропонує використовувати медичну страховку для забезпечення системи охорони здоров'я. Люди з низькими доходами отримають базову державну страховку, в той час як інші будуть платити за медичні поліси для забезпечення своїх потреб.

Лікарні ж будуть отримувати необхідне фінансування через системи базового державного чи приватного страхування. Це змусить систему боротися за клієнтів за рахунок покращення послуг, знищуючи низькоякісні і недобросовісні медичні заклади.

Схожі ринкові підходи можуть бути застосовані в багатьох інших сферах економіки, таких як сільське господарство, освіта, транспорт. У всіх випадках головна мета – забезпечити цінові сигнали, які змусять ринок функціонувати належним чином. Державний бюджет позбудеться тягаря нереальних обіцянок в той час, як реформовані сектори будуть функціонувати більш ефективно і з меншим рівнем корупції.

Нажаль, жодна велика партія в Україні не проявила сміливість відкрито відкинути радянську систему і прийняти філософію вільного ринку. Після десятиліть СРСР і в умовах збереження радянської ментальності дуже складно представити ці реформи. Але популісти лише змусять Україну лишитися неефективною, корумпованою і з бідною економікою.

Раніше виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський писав на сторінках The Atlantic Council, що новий план реформ в Україні кращий, але не досить радикальний. Автор відзначає дві позитивні зміни в документі. Перша – це виділення чітких і розумних стратегічних пріоритетів, таких як макроекономічна стабілізація, створення позитивного бізнес-клімату, встановлення верховенства права і боротьба з корупцією, а також покращення адміністрування і державних послуг тощо. В рамках цих пріоритетів передбачається 13 ключових реформ, серед яких податкова, пенсійна, реформа соціальних служб, приватизація і реформування управління державними компаніями. А також дерегуляція і децентралізація.

Тим часом, в травні агенство Fitch констатувало відсутність прогресу реформ в Україні і підтвердило дефолтний рейтинг. Як наголошується в прес-релізі агентства, "підтвердження рейтингів відображає відсутність прогресу в програмі реформ, необхідних для розблокування донорської підтримки, яка посилилася політичною гризнею (political wrangling)".

Більше про процес реформ в Україні читайте в статті Андрія Гриценка для DT.UA "Українське економічне диво", або Куди ведуть реформи?".