UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україна лише частково виконала антикорупційні рекомендації Ради Європи

Багато рекомендацій, які стосуються прозорості фінансування політичних партій лишаються лише на папері.

Україна виконала антикорупційні рекомендації Ради Європи лише частково. Загалом на задовільному рівні були втілені в життя 10 з 16 порад міжнародної організації. Ще 6 були виконані лише частково.

Про це йдеться у звіті, який сьогодні оприлюднила Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO).

Зокрема, у звіті зосереджена увага на порадах щодо криміналізації усіх корупційних злочинів і зміцнення прозорості у області фінансування політичних партій.

В GRECO відзначають, що Україна провела широкі реформи у питанні запровадження кримінальної відповідальності за хабарництво і розширила список злочинів підкупу, за які порушників чекає покарання. Також Київ увів відповідальність за корупційні злочини для українських чиновників і суддів за кордоном.

Також тепер в Україні передбачено відповідальність для тих, хто дає хабарі. Такі люди можуть бути позбавлені відповідальності лише в тих випадках, якщо їх шантажували або ж якщо вони добровільно повідомили в антикорупційні органи про підкуп.

В цей же час, українські антикорупційні закони передбачають порушення з боку корпорацій, відомств і організацій. А Рада Європи радила внести в цей перелік і приватних підприємців. Тому ця порада лишилася "виконаною частково".

Що ж стосується питання прозорості фінансування політичних партій, то 5 з 9 рекомендацій Ради Європи Україні ще потрібно виконати.

Зокрема, у GRECO зауважують, що Україна встановила нову законодавчу основу, яка в цілому покращує ситуацію в питанні відкритості джерел фінансування політичних сил. Зокрема, у організації відзначають встановлення певної системи фінансування, яке передбачає залучення коштів за рахунок пожертв громадськості. Також були покращені механізми встановлення джерела пожертв і надходжень, а також проведення аудиту сертифікованими спеціалістами.

Однак реформи в цьому напрямку здебільшого лишаються на папері і їхня імплементація потребує зусиль з українського боку. У GRECO відзначають, що перевіркою фінансування політичних партій займатиметься Національна агенція з протидії корупції, якій доведеться тісно співпрацювати з ЦВК. Тож від незалежності антикорупційного відомства великою мірою залежить втілення запроваджених змін.

Також у звіті йдеться про те, що Україна "частково виконала" рекомендацію щодо гармонізації положень про фінансування партій у законах "Про парламентські вибори", "Про вибори президента України" і "Про місцеві вибори". Також не до кінця виконана рекомендація про створення механізмів запобігання фінансування політичних сил в обхід закону від третіх сторін.

Крім того, Україна ще повинна створити зразок щорічного звіту про доходи політичних партій, який би передбачав чіткого занесення імені того, хто пожертвував кошти і для якої філії партії. Крім того, українська сторона повинна гарантувати доступ громадськості до цих даних.

Також у звіті йдеться, що Україна затвердила проведення фінансового аудиту політичних партій. Однак потрібно ще затвердити механізм, який би гарантував незалежність такої перевірки, а також визначити хто, коли, якими силами і за допомогою яких ресурсів буде її проводити.

Нагадаємо, що нещодавно кабмін призначив трьох членів антикорупційного Нацагентства. Членами Нацагенства стали народний депутат, член фракції БПП Віктор Чумак, заступник голови Нацдержслужби України Олександр Скопич і доцент Національної академії прокуратури України Наталія Корчак. Заповнення трьох з п'яти вакантних посад є достатньою умовою для запуску агентства.

Системна боротьба з корупцією є одним з вимог західних партнерів України.

В Україні створюються нові правоохоронні органи, метою яких є боротьба з топ-корупцією:Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

7 грудня голова Генеральної прокуратури України Віктор Шокін призначив Володимира Кривенка заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

1 грудня повідомлялося, що зарплата антикорупційних прокурорів складатиме 30 тисяч гривень.

30 листопада повідомлялося, що антикорупційним прокурором було призначено Назара Холодницького.

27 листопада комісія вибрала двох кандидатів на посаду антикорупційного прокурора. Остаточне рішення повинен був прийняти генпрокурор Віктор Шокін.

22 вересня Шокін схвалив створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.