Після початку повномасштабної війни РФ проти України серед населення нашої держави збільшується кількість людей, які ставляться до розпаду Радянського Союзу як до позитивної події, а також тих, хто підтримує політику засудження його діяльності. Про це свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, проведеного з 13 по 21 грудня 2022 року.
У ході дослідження було з’ясовано, що 73% респондентів позитивно оцінюють розпад СРСР, 12% – вважають подію негативною, а ще 15% – не змогли визначитися зі своїм ставленням до цього.
Частка тих, хто назвав зникнення Радянського Союзу позитивним, є найбільшою на заході України – 92%, а найменшою (48%) – на півдні. У центральній і східній частині таку відповідь дали 71% і 65% опитуваних відповідно.
Найбільше респондентів вважають розпад СРСР негативним явищем на півдні та сході нашої країни – 23% і 20% відповідно. При цьому в південному регіоні 29% учасників дослідження не висловили однозначної думки.
Подібне опитування, проведене в 2020 році, продемонструвало позитивне ставлення до розпаду Радянського Союзу лише серед 49% респондентів. "Сум" тоді висловлювали 32%. Водночас, як і тепер, найбільше негативних оцінок зникнення історичного утворення було на півдні і сході.
Також опитування дворічної давності відобразило суттєві вікові відмінності у ставленні до розпаду СРСР у південних та східних областях України. Представники молодшого покоління давали більше позитивних оцінок, хоча багато й не мали однозначної думки. Більшість же старших респондентів вважали згадану подію негативною.
Зараз вікова динаміка серед опитаних на півдні й сході зберіглася, однак загальна різниця у відповідях є суттєвою. Люди стали значно менше "тужити" за радянським минулим.
Дослідження продемонструвало й відмінність у думках серед людей, які спілкуються в повсякденному житті різними мовами та мають різний матеріальний стан (не тільки в цьому питанні, а у наступних).
Хоч домінуюча частина російськомовних респондентів і оцінила розпад СРСР як позитивну подію, серед них майже на 20% більше тих, хто "сумує" за цією державою, ніж серед україномовних. Така ж тенденція спостерігалася щодо опитуваних з нижчим матеріальним статусом відносно більш забезпечених.
Крім цього, 72,5% опитаних українців висловили підтримку політики держави щодо засудження Радянського Союзу як комуністичного тоталітарного режиму, який проводив політику державного терору. Думка домінує в усіх регіонах, однак найбільше схвалення висловили респонденти на заході країни (майже 90%), а найменше – на півдні (51%). На сході позитивних оцінок – 65%, у центрі – 70%.
Ще в квітні 2020 році в Україні не було одностайності в цьому питанні. Серед респондентів з усієї країни згадані заходи підтримували лише близько третини. Ще третина учасників опитування не схвалювала їх, а інші висловлювали байдужість чи не могли визначитися з відповіддю.
При цьому більшість респондентів з південних і східних областей вважали політику засудження негативним явищем. У центрі ж позитивні й негативні відповіді тоді майже порівну розділилися. І лише на заході України значно переважало засудження СРСР серед опитуваних.
*результати опитування від 2020 року
Зараз більше половини громадян (59%) виступають за перейменування вулиць і площ, назви яких пов’язані з Росією, СРСР чи Російською імперією. Меншість опитаних людей позитивно ставляться до цих заходів лише на півдні нашої держави. Водночас ,по всій Україні, окрім західної її частини, значна частина респондентів (20–28%) виявила байдужість до перейменування топонімів.
У 2020 році підтримка рішень про зміну назв топонімів спостерігалася лише серед населення заходу держави (44%), хоча й там майже третина була проти. У центрі проти таких заходів були 42% респондентів, на сході – 52%, а на півдні – 57%.
Однак опитування 2020 року стосувалося лише перейменування топонімів, пов’язаних з комуністичним минулим.
*результати опитування від 2020 року
Результати дослідження ставлення до цього питання також показали залежність від мови повсякденного спілкування. До того ж, кореляція виявилася не просто опосередкованою регіоном проживання респондентів.
Дещо більше половини опитаних жителів України заяивли, що вторгнення військ РФ на територію України стало стимулом для переосмислення радянського минулого. Найбільше респондентів певною мірою змінили свою думку в центральних областях (62%), найменше – на півдні (39%) і сході (40%). Показник позитивних вдповідей серед учасників дослідження в західному регіоні – 52%.
"Попри те, що це суб’єктивна оцінка, попередні питання показали суттєву зміну у громадській думці щодо історичної пам’яті порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення", – зазначили в резульатах опитування.
Нагадаємо, у жовтні 2022 року результати соціологічного опитування "Центру Разумкова" продемонстрували, що в Україні 87% громадян не прагнуть відновлення Радянського Союзу. Це число теж помітно зросло за останній рік.