UA / RU
Підтримати ZN.ua

Українізація по-миколаївськи: мер міста синхронно перекладав виступ депутатів ОПЗЖ з російської

Народні обранці відмову від української аргументували тим, що розмовляють не про політику, а про економіку. 

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич синхронно перекладав виступи депутатів від ОПЗЖ Владислава Чайки та Олександра Мєдвєдєва, оскільки народні обранці відмовилися говорити державною мовою. Про це пише регіональний ЗМІ "НикВести"

Депутат Чайка відмовився говорити українською під час виступу на засіданні Миколаївської міскради сьогодні, 2 лютого. Через це залом прокотилася хвиля обурення. Після цього міський голова Сєнкевич нагадав йому, що він повинен розмовляти державною мовою, на що представник ОПЗЖ відповів, що нібито статей Конституції він не порушує, тому «залишає за собою право говорити тією мовою, якою хоче».

Після цього Сєнкевич почав перекладати виступ депутата з російської на українську. 

— Так вот, послушайте, — сказав представник ОПЗЖ Чайка.

— Так ось, послухайте, — переклав його слова Сєнкевич.

— На прошлой сессии, — сказав депутат.

— На минулій сесії… Я буду вас перекладати, — сказав Сєнкевич.

У відповідь на це інший депутат від ОПЗЖ Мєдвєдєв згодом зазначив, що послуги перекладача міський голова може оплатити з тих премій, які сам собі виписує. 

Читайте також: Найчастіше на російську мову скаржаться жителі Києва

25 квітня 2019 Верховна Рада прийняла закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який деталізував державний статус і вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти. Цим законом також передбачається і посада мовного омбудсмена.

16 січня 2021 року вступила в силу стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відповідно до закону, повинен відбутися остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Тому, всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Це стосується не тільки сфери торгівлі, а й освітніх послуг (в тому числі гуртків і секцій), медичного обслуговування та надання соціальних послуг.