Влада польського міста Перемишль в односторонньому порядку проводить пошукові земляні роботи на ділянці, що є предметом двосторонніх домовленостей між Україною і Польщею та межує з Українським військовим цвинтарем, заявили в Українському інституті національної пам’яті. В УІНП зазначили, що такі дії польської сторони не дозволяють Україні взяти до відома результати робіт, а також викликають гостре розчарування.
«Українських фахівців не запрошено до Перемишля ані в якості учасників цих робіт, ані в якості спостерігачів. Пошукові земляні роботи проводяться на ділянці №974, яка є предметом домовленостей в рамках українсько-польських консультацій з питань, які виникають в ході реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій від 21.03.1994 р. (пп. 3 та 22 Протоколу від 22.06.2010). Зазначена ділянка також безпосередньо межує з Українським військовим цвинтарем», - йдеться у заяві Українського інституту пам’яті.
Вказано, що УІНП повідомили, що разом із Мінкультом зі ЗМІ дізналися про пошуки ймовірних поховань учасників Першої світової війни. При чому українській стороні про це стало відомо вже після початку робіт.
«З огляду на це, відсутність запрошення від польської сторони також викликає гірке розчарування, адже в період Першої світової війни українці служили як в Російській імператорській армії, так і в Збройних силах Австро-Угорщини. Відтак складно уявити масштабне поховання періоду Першої світової війни, а тим більше окремий цвинтар у Перемишлі, на якому б не було поховано жодного вояка-українця», - заявили в УІНП.
У заяві йдеться про те, що з огляду на вказані обставини, Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури та інформаційної політики змушені констатувати відсутність можливостей спостерігати за ходом робіт, а відтак і взяти до відома будь-які їхні результати.
Раніше Володимир Кравченко у своїй статті для ZN.UA «Не історією єдиною» зазначав, що одна з ключових проблем в українсько-польських відносинах — інтерпретація спільної історії та дії Києва й Варшави у сфері політики національної пам'яті.
Автор нагадав, що кілька років тому, у відповідь на руйнування пам'ятників воїнам УПА в Польщі, Український інститут національної пам'яті впровадив тимчасову заборону на пошуково-ексгумаційні роботи на території України. Рішення української влади тоді спричинило болісну реакцію польського суспільства. Однак, на початку минулого року Київ вирішив дати два дозволи на проведення поляками пошукових робіт. У відповідь в Україні очікували, що польська сторона відновить знищений вандалами легальний пам'ятник воїнам УПА на горі Монастир біля Верхрати. Поляки цього не зробили. В результаті українці подовжили мораторій.
І лише перед минулорічним приїздом президента Польщі Анджея Дуди в Україну польська сторона, прагнучи створити сприятливе підґрунтя для переговорів, відновила пам'ятник на горі Монастир. У Варшаві сподівалися, що українська сторона під час візиту скасує мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Але цього не сталося.