Законтрактовуватися із НСЗУ мають лише ті медичні заклади, які можуть надати якісну допомогу пацієнту, вважає директор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова.
"Мені часто закидають: "Ми ж лікуємо інфаркт. Чому не можемо законтрактуватися з НСЗУ на пріоритетну послугу за пріоритетним тарифом, якщо в нас нема ангіографа?". А все дуже просто – ми говоримо про безпеку пацієнта. І якщо заклад не може надати якісну сучасну допомогу, то наслідки для пацієнта можуть бути непередбачувані… Держава не може собі дозволити оплачувати неякісні послуги", - наголосила Сухорукова в інтерв'ю ZN.UA.
За словами чиновниці, летальність у деяких терапевтичних відділеннях при інфаркті – понад 20%. У спеціалізованих закладах, де людині можуть надати сучасну допомогу, летальність зменшується до 5-7%. Вона також нагадала про пологовий будинок у селі Шабо на Одещині.
"Пологове відділення у с. Шабо, де 2019 року прийняли 86 пологів. 40% з них були з ускладненнями. Пологове відділення – в жахливому стані. Вартість одних пологів для держави в цьому відділенні коштує 12 тисяч 400 гривень. Майже на третину більше, ніж тариф НСЗУ. Треба розуміти: що більше в лікарні надано допомоги, то більший досвід у лікарів, безпечніше для пацієнта і дешевше для держави. Я вважаю, що таке пологове відділення – злочин. У таких умовах народжувати не можна", - зазначає Сухорукова.
Водночас співробітниця МОЗ заспокоює: якщо лікарня не законтрактувалася на пріоритетну послугу через відсутність необхідного обладнання, це не означає, що вона не може законтрактуватися на звичайну терапію. Тож деякі медичні послуги пацієнти зможуть отримати й за місцем проживання, а профільні – там, де їх зможуть надати якісно.
При цьому необов'язково їхати далеко, адже якщо говорити про визначення багатопрофільної лікарні, то, крім переліку послуг, які там мають надаватись, є ще критерій годинного доїзду.
"Якщо лікарня не законтрактувалася на пріоритетну послугу, це не означає, що вона не може законтрактуватися на звичайну терапію. Це по-перше. По-друге, давайте все ж таки згадаємо, що в нас іде реформа децентралізації. Розбудова спроможної мережі закладів – це обов'язок місцевої влади. І якщо ми говоримо про визначення БЛІЛ, то, крім переліку послуг, які там мають надаватись, є ще критерій годинного доїзду, який має виконуватися в обов'язковому порядку", - наголошує вона.
За словами Сухорукової, місцева влада має розглядати питання в комплексі: якщо приймається рішення про скорочення тієї чи іншої лікарні, то має бути прийнято і рішення, яким чином пацієнт від свого населеного пункту дістанеться найближчої лікарні.
Докладніше про те, чого чекати від другого етапу мед реформи в Україні, читайте в інтерв'ю Оксани Сухорукової для "Дзеркала тижня. Україна".