Ескалація напруженості з боку Росії на кордоні з Україною мала спонукати керівників нашої країни вжити відповідних заходів для забезпечення державного суверенітету і безпеки. Насамперед це стосується озброєння армії, забезпечення військовою технікою, боєприпасами і всім необхідним для відбивання агресора.
Натомість профільні міністерства та відомства загрузли в боротьбі за перерозподіл сфер впливу, зон відповідальності та фінансування, зазначає автор ZN.UA Дмитро Менделєєв.
«Давно вже не секрет, що між Міноборони та Генштабом точаться тихі «бойові дії». Інформаційний шум навколо цього процесу періодично наповнюється тезами про контроль над фінансовими потоками, поставками пального, закупівлею зброї та військової техніки, матеріально-технічним забезпеченням», - пише він.
Більшість цих тез є елементом інформаційної війни країни-агресора. Але в цьому інформаційному потоці дуже виділяється лист заступника міністра оборони Олександра Миронюка очільнику оборонного відомства Андрію Тарану.
У листі Миронюк стверджує, що йому надійшла інформація від начальника Генштабу про проблеми з нечітким визначенням повноважень і зон відповідальності Міноборони та Генштабу в організації і проведенні випробувань зразків озброєння та військової техніки.
Суть листа зводиться до того, що начальник Генштабу даремно переживає: наказ Міноборони з інструкцією щодо проведення випробувань буде у вересні; збройні сили від контролю над якістю озброєння не усунені; завдання Державному науково-дослідному інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки нарізано, свідчить документ, який опинився в розпорядженні редакції ZN.UA.
У листі Миронюк стверджує, що ніякого усунення Генерального штабу ЗС України від процесу контролю і супроводу створення ОВТ немає, а є спроби нагнітання конфлікту між Міноборони і Генштабом.
Єдине питання, яке, на думку заступника міністра, треба вирішити - перепідпорядкувати йому Державний НДІ випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки заступникові міністра О.Миронюку для усунення конфлікту інтересів між державним замовником і споживачем зразків ОВТ – між Міноборони та Генштабом ЗСУ.
«Певна річ, весь тристорінковий опус Миронюка було написано задля останньої пропозиції, і лист міг складатися з однієї цієї фрази. Ось так в одному управлінському рішенні тихо з'являється рафінована корупційна схема – самі пишемо тактико-технічні характеристики нових зразків ОВТ, самі організуємо і проводимо їх випробування, самі приймаємо на озброєння, самі закуповуємо. Все самі. А Генштаб у нас лише споживач!», - пояснює суть схеми автор.
Докладніше про те, що відбувається з оборонним замовленням країни, як функціонує реформована парламентарями система оборонних закупівель і чому підприємства оборонної промисловості простоюють в очікуванні замовлень від армії, читайте в статті Дмитра Менделєєва ««Залізний купол» для оборонних закупівель...» для читачів ZN.UA.